Аделардо Родрігес (ісп. Adelardo Rodríguez, 26 вересня 1939, Бадахос) — іспанський футболіст, що грав на позиції півзахисника.
Більшу частину кар'єри виступав за «Атлетіко» (Мадрид), з яким став триразовим чемпіоном Іспанії, п'ятиразовим володарем Кубка Іспанії, а також володарем Кубка Кубків УЄФА та Міжконтинентального кубка. Крім того виступав за національну збірну Іспанії, у складі якої став чемпіоном Європи та учасником двох чемпіонатів світу.
Клубна кар'єра
Аделардо почав кар'єру в команді з його рідного міста «Феррокарріль», а потім він грав за «Бетіс Екстремено». Пізніше футболіст перейшов у «Естремадуру», що грала у Сегунді[1].
У дорослому футболі дебютував 1957 року виступами за команду «Бадахос», в якій провів два сезони, взявши участь у 36 матчах Сегунди.
У червні 1959 року «Бадахос» грав у неофіційному турнірі з клубом «Атлетіко» (Мадрид). Там Аделардо дуже сподобався головному тренеру мадридців, Фернандо Даучику, який і запросив півзахисника в свій клуб[2]. 13 вересня 1959 року Аделардо дебютував у Прімері в матчі з «Лас-Пальмасом»; в цій грі його клуб переміг 3:0, а сам гравець став автором першого гола його команди на 11 хвилині зустрічі. Після цього футболіст провів у клубі 17 років, зігравши в 511 матчах і забивши 113 голів, ставши рекордсменом команди за кількістю проведених ігор[3]. У складі команди він виграв п'ять Кубків Іспанії, три чемпіонату Іспанії, Кубків Кубків УЄФА 1961–62, який став першим міжнародним турніром в історії клубу, а таклж Міжконтинентальний кубок у 1974 році. 1 вересня 1976 року Аделардо провів прощальний матч за «Атлетіко», в якому його команда перемогла 1:0 збірну Мексики.
Пішовши з футболу, Аделардо зіграв сезон у футзальній команді «Мовістар Інтер» і виграв з нею перший футзальний чемпіонат Іспанії, організований Королівською іспанською футбольною федерацією.
Виступи за збірну
Виступав за молодіжну та другу збірні Іспанії, але так і не дебютувавши за національну збірну Іспанії, Родрігес у її складі поїхав на чемпіонату світу 1962 року у Чилі. Саме на тому турнірі він і дебютував за «червону фурію», зігравши один матч проти Бразилії, забивши єдиний гол своєї команди у тому матчі, втім іспанці програли ту гру 1:2 і посіли останнє місце у групі.
Через два роки Родрігес брав участь у домашньому чемпіонаті Європи 1964 року на якому його збірна стала чемпіоном, перемігши в фіналі збірну СРСР, втім сам футболіст жодного разу на поле не вийшов.
Згодом у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1966 року в Англії, де зіграв один матч проти ФРН (1:2)[4].
Останній матч за збірну провів 28 жовтня 1970 рок, в Сарагосі проти Греції (2:1). Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у її формі 14 матчів, забивши 2 голи.
Статистика
Клубна
Титули і досягнення
- «Атлетіко»: 1965–66, 1969–70, 1972–73
- «Атлетіко»: 1959–60, 1960–61, 1964–65, 1971–72, 1975–76
- «Атлетіко»: 1961–62
- «Атлетіко»: 1974
- Іспанія: 1964
Примітки
Посилання