У другій половині 1918 року, після повного виснаження імперської армії Німеччини у Весняному наступі, керівництво Антанти ухвалило рішення перейти у вирішальний стратегічний контрнаступ по всьому Західному фронту з метою розгрому військ противника й найскоршого закінчення війни. Король Альберт I був призначений командувачем Фландрського угруповання союзних військ. У битві, що в п'ятий раз сталася поблизу Іпру, 12 бельгійських дивізій, разом з британськими та французькими військами, прорвали оборонні рубежі німецьких військ й рушили вперед на визволення своєї країни. Окупанти під тиском противника відступали з території Бельгії, а ще через кілька місяців, 11 листопада 1918 року було підписано Комп'єнське перемир'я, яке завершило війну.
Британські війська наступали на фронті завширшки 7,2 км між Іпром та дорогою на Зоннебеке, бельгійці розвивали наступ на північ у загальному напрямку на Діксмейде. В результаті потужного удару німецька оборона на позиціях була зруйнована і в перший день операції союзники прорвалися на глибину майже 10 км. Землі західніше Пашендейле, звідкіля війська Антанти відступили в ході німецького Весняного наступу, були відбиті. Незважаючи на дощ, що розпочався, до кінця доби британці захопили Кортевільде, Зандвурде, Крюйзееке та Бекеларе, бельгійці, у свою чергу, здобули Зоннебеке, Поелькапелле, Шап Байлле та Гаутгальстський ліс. На південному фланзі військ, що наступали, три британські дивізії просувалися на Сен-Івон, Мессіну та пагорби від Вайтшете до Голлебеке. Під тиском противника німці відступили на рубіж Діксмейде—Гаутгальст—Зоннебеке—Зандвурде—Голлебеке.
29 вересня союзники визволили Мессіну, Терганд та Дадізееле, попри проливній дощ та бездоріжжя, що утворилося, бельгійсько-англо-французькі війська впевнено просувалися вперед, захопивши до 30 вересня усі панівні вершини навколо Іпра. 1 жовтня війська захопили лівий берег річки Лис і продовжили рух вперед. Наступ тривав, але через погану погоду темпи його значно знизилися. Військам довелося просуватися по сильно заболоченій місцевості, суцільно поритої вирвами від снарядів, наповненими водою, внаслідок чого виникали великі труднощі в постачанні військ боєприпасами і продовольством. У ряді випадків продовольство припадало доставляти літаками, а для того, щоб зробити можливим рух автотранспорту, на важливих напрямках було побудовано кілька кілометрів доріг із суцільних дощок настилів на палях.
Наступ продовжувався до 2 жовтня, коли проведення маневру частиною сил, німецькому командуванню не вдалося закріпитися на нових позиціях та, зупинивши подальше просування противника, перейти до оборони.
Протягом наступних тижнів війська Антанти здійснювали зосередження своїх сил, а з 14 жовтня розпочали новий етап наступу в Західній Бельгії, битву за Кортрейк.
Die Kriegführung an der Westfront im Jahre 1918. Der Weltkrieg 1914 bis 1918: Militärischen Operationen zu Lande. I. Part 14 (Die digitale Landesbibliotek Oberösterreich ed.). Berlin: Mittler. 1944.
Edmonds, J. E. (1993) [1947]. Military Operations France and Belgium 1918: 8th August — 26th September: The Franco-British Offensive. History of the Great War Based on Official Documents by Direction of the Historical Section of the Committee of Imperial Defence. IV (Imperial War Museum & Battery Press ed.). London: HMSO. ISBN 978-0-89839-191-6.
Edmonds, J. E.; Maxwell-Hyslop, R. (1993) [1947]. Military Operations France and Belgium 1918: 26th September — 11th November: The Advance to Victory. History of the Great War Based on Official Documents by Direction of the Historical Section of the Committee of Imperial Defence. V (Imperial War Museum & Battery Press ed.). London: HMSO. ISBN 978-0-89839-192-3.