Ґжеґож Мотика

|військове звання= |партія=

Ґжеґож Мотика
пол. Grzegorz Motyka
Народився	29 січня 1967 (57 років) Осьниця
Країна	Республіка Польща[1]
Національність	поляк
Діяльність	історик, викладач університету
Alma mater	Люблінський католицький університет
Галузь	історія
Заклад	Інститут національної пам'яті (Польща)
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Нагороди	Jerzy Giedroyc Prize^d Historical Award Kazimierz Moczarski^d (2017)
дослідник Волинської трагедії
Ґжеґож Мотика у Вікісховищі

Ґжеґож Мотика (пол. Grzegorz Motyka; нар. 29 січня 1967, Осьниця) — габілітований доктор гуманітарних наук, професор, дослідник історії українсько-польського протистояння середини 1940-х років, з 2011 року — член ради Інституту національної пам'яті Польщі. Дотримується теорії геноциду поляків під час Волинської трагедії^[2].

Біографія

У 1992 році закінчив Люблінський католицький університет, де вивчав історію^[3]. Почав працювати в Інституті політичних досліджень Польської академії наук. До 2007 року він також працював в Управлінні народної освіти.

1998 року захистив докторську дисертацію на тему Польсько-українська боротьба на землях сьогоднішньої Польщі в 1943—1948 роках, а потім здобув ступінь доктора габілітованого. Працював на посаді доцента кафедри українознавствау Ягеллонського університету, а також професором Академії гуманітарних наук у Пултуську^[4]. 2011 року обраний до ради Інституту національної пам'яті Польщі.

Публікує наукові та науково-популярні статті в часописах «Karcie», «Więzi», «Zeszytach Historycznych», «Gazecie Wyborczej», «Rzeczpospolitej», «Wprost». Опублікував 4 монографії та понад 60 статей, присвячених українсько-польським взаєминам у 1939—1989 роках, придушенню радянськими спецслужбами національного руху опору в Україні, Білорусі, Литві, Латвії та Естонії у 1939—1953 роках, політиці уряду ПНР щодо національних меншин.

2012 року книга Мотики «Від волинської різанини до операції „Вісла“» була відзначена нагородою польського журналу «Polityka» як найкраща історична праця року в Польщі.

Критика

Мотику критикують за односторонність у визначенні лише поляків постраждалими від Волинської трагедії, виставлення власних теорій як доведених фактів, ігнорування даних українських архівів і досліджень інших істориків і за те, що він значною мірою посилається на усні свідчення, записані в 1980—1990 роках^[5][6][2][7].

Вибрана бібліографія

1. Pany i rezuny. Współpraca AK-WiN i UPA 1945—1947, Wyd. Volumen, Warszawa 1997 (współautor z Rafałem Wnukiem),
2. Tak było w Bieszczadach, Wyd. Volumen, Warszawa 1999, ISBN 83-7233-065-4
3. Antypolska Akcja OUN-UPA 1943—1944. Fakty i interpretacje, Wyd. IPN, Warszawa 2002 (red. Grzegorz Motyka i Dariusz Libionka),
4. Służby Bezpieczeństwa Polski i Czechosłowacji wobec Ukraińców 1945—1989, Wyd. IPN, Warszawa 2005 (współautor),
5. Ukraińska partyzantka 1942—1960, Wyd. Instytut Studiów Politycznych PAN, Wyd. Rytm, Warszawa 2006, ISBN 83-88490-58-3 (ISP PAN), ISBN 83-7399-163-8 (Rytm)
6. W kręgu «Łun w Bieszczadach». Szkice z najnowszej historii polskich Bieszczad, Wyd. Rytm, Warszawa 2009, ISBN 978-83-7399-340-2
7. Od rzezi wołyńskiej do akcji Wisła, Wydawnictwo Literackie, Kraków 2011, ISBN 978-83-08-04576-3
8. Na Białych Polaków obława. Wojska NKWD w walce z polskim podziemiem 1944—1953, Wydawnictwo Literackie, Kraków 2014, ISBN 978-83-08-05393-5

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France Record #144741708 // BnF catalogue général — Paris: BnF.
   d:Track:Q90d:Track:Q193563d:Track:Q15222191
2. Іван Ольховський. Погляд на інтерпретацію українсько-польської війни 1943-1944 років Ґжегожем Мотикою. www.volynrada.gov.ua. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 5 січня 2020.
3. Senat wybrał dwóch członków Rady IPN^{[недоступне посилання з квітня 2019]}.rmf24.pl. — 4 marca 2011. [dostęp 7 kwietnia 2011]. (пол.)
4. Motyka w bazie «Ludzie nauki» portalu Nauka Polska (OPI) [Архівовано 4 червня 2013 у Wayback Machine.]. [dostęp 7 kwietnia 2011] (пол.)
5. Володимир В'ятрович: Мене лякає така собі «гонка трупів» у Волинській трагедії (укр.). ZAXID.NET. 27 вересня 2011. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 5 січня 2020.
6. "Ґжеґож Мотика вперто не помічає нових документів" (укр.). Gazeta.ua. 31 травня 2013. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 5 січня 2020.
7. Іван Ольховський. Зігнули Мотику. У продовження «волинської» полеміки. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 2 липня 2021.

Посилання

• Ґжеґож Мотика. Антипольська акція ОУН-УПА [Архівовано 24 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Ї. — 2003 — № 28.
• Ґжеґож Мотика. Друга світова війна в польсько-українських історичних дискусіях [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Україна Модерна. — 2009 — № 15(4).
• Ґжеґож Мотика. Невдала книжка [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Historians.in.ua — 22.03.2012 (рецензія на книжку В'ятровича)
• Волинська трагедія чи Волинська різанина? [Архівовано 13 липня 2016 у Wayback Machine.] (Гжегож Мотика vs Володимир В'ятрович)
• Ґжеґож Мотика: Наші — не завжди добрі [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.].
• Ґжеґож Мотика. Польська реакція на дії УПА: масштаб і перебіг каральних акцій [Архівовано 20 квітня 2015 у Archive.is]
• Ґжеґож Мотика. Спроба підведення підсумку: «війна у війні», геноцид, сталінські етнічні чистки [Архівовано 22 грудня 2018 у Wayback Machine.]
• Ґжеґож Мотика. Від волинської різанини до операції «Вісла». Польсько-український конфлікт 1943—1947 рр. [Архівовано 29 січня 2019 у Wayback Machine.]