Ять йотований

Йотований ять
Unicode (hex)
велика: U+A652
мала: U+A653
Кирилиця
А Б В Г Ґ Д Ѓ
Ђ Е Ѐ Є Ё Ж З
З́ Ѕ И Ѝ І Ї Й
Ј К Л Љ М Н Њ
О П Р С С́ Т Ћ
Ќ У Ў Ф Х Ц Ч
Џ Ш Щ Ъ Ы Ь Э
Ю Я
Неслов'янські літери
А̄ А́ А̀ Ӑ А̂ А̊ Ӓ
Ӓ̄ А̃ А̨ Ә Ә́ Ә̃ Ӛ
Ӕ Ғ Г̧ Г̑ Г̄ Ӻ Ӷ
Ԁ Ԃ Ꚃ Ꚁ Ꚉ Ԫ Ԭ
Ӗ Е̄ Е̃ Ё̄ Є̈ Ӂ Җ
Ꚅ Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ Ԑ Ԑ̈
Ӡ Ԇ Ӣ И̃ Ҋ Ӥ Қ
Ӄ Ҡ Ҟ Ҝ Ԟ Ԛ Ӆ
Ԯ Ԓ Ԡ Ԉ Ԕ Ӎ Ӊ
Ң Ԩ Ӈ Ҥ Ԣ Ԋ О̆
О̃ О̄ Ӧ Ө Ө̄ Ӫ Ҩ
Ԥ Ҧ Р̌ Ҏ Ԗ Ҫ Ԍ
Ꚑ Ҭ Ꚋ Ꚍ Ԏ У̃ Ӯ
Ӱ Ӱ́ Ӳ Ү Ү́ Ұ Х̑
Ҳ Ӽ Ӿ Һ Һ̈ Ԧ Ꚕ
Ҵ Ꚏ Ҷ Ӵ Ӌ Ҹ Ꚓ
Ꚗ Ꚇ Ҽ Ҿ Ы̆ Ы̄ Ӹ
Ҍ Э̆ Э̄ Э̇ Ӭ Ӭ́ Ӭ̄
Ю̆ Ю̈ Ю̈́ Ю̄ Я̆ Я̄ Я̈
Ԙ Ԝ Ӏ  
Застарілі літери
Ꙁ Ꙇ Ҁ Ѻ Ѹ Ѡ Ѽ
Ѿ Ѣ Ꙑ ІЯ Ѥ Юси Ѧ
Ѫ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ Ѳ Ѵ
Ѷ Ꙟ Ꙡ Ꙣ Ꙥ Ꙧ Ꙩ
Ꙫ Ꙭ ꙮ Ꚙ Ꚛ Ꚏ̆ Ꙏ
Літери кирилиці

Ꙓ, ꙓ (йото́ваний ять) — це давня кирилична буква, що ся трапляє лише в Ізборнику 1073 року[1]. Цей знак є ніби лігатурою І та Ѣ.

Йотований ять відповідника в глаголиці не має, у склад кириличної абетки не був включений, тимто й не має порядкового номеру. Справжнє найменуваннє букви невідоме є, а описова назва «йотований ять» — умовна. Йотований ять був писався на початку слів і по голосних: ꙓди, наꙓдъсѧ. Буква мала вимову, ймовірно, ніби [jæ] або [je].

Покликання

  • Ꙓ на сайті Scriptsource.org (англ.)
  • ꙓ на сайті Scriptsource.org (англ.)

Примітки

  1. ↑ 9.4. Писемність. Освіта (С. О. Висоцький) // Історія української культури. — Київ, 2001. — Том 1. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 31 травня 2021.