Ясудзі Окамура народився 15 травня1884 року в Токіо. Тут же він вступив до початкової школи і закінчив її за вісім років. 1897 року почав навчатися у середній школі, але вже за рік, обравши кар'єру військовослужбовця, перевівся до Токійської молодшої армійської школи, а потім — до Армійської центральної молодшої школи. 1899 року Окамура став курсантом Військової академії армії Японії і випустився з неї 1904 року, отримавши військове званнямолодшого лейтенанта та своє перше призначення до 1-о піхотного полку.
1907 року повернувся до академії у ролі асистента з питань фізичної підготовки кадетів із Китаю.
Повернувшись до Японії, Окамура отримав призначення до 14-о піхотного полку. 1923 року відправився до Китаю, де декілька років служив радником генерала Сунь Чуаньфана. Перебуваючи тут, зміг зібрати чимало оперативних карт та стратегічно важливих відомостей про армію Китаю та розташування критичних об'єктів, які надалі було використано японцями після початку війни. У липні 1927 року став полковником і повернувся додому, прийнявши командування 6-м піхотним полком.
З серпня 1929 року працював помічником начальника відділу з питань людських ресурсів в Міністерстві армії.
1938 року призначений командиром 11-ї армії, яка була задіяна у війні з Китаєм та брала участь у великій кількості важливих битв (зокрема у битвах за Ухань, Наньчан і Чаншу тощо). Тут Окамура отримав особисто від імператора дозвіл на використання на території Китаюхімічної зброї, що періодично і робив, особливо коли зустрічав запеклий спротив з боку ворожих частин. У квітні 1940 року отримав званнягенерала та очолив війська, що діяли на півночі Китаю.
1941 року здійснював масові каральні акції проти мирного населення з метою виявлення мешканців, лояльних до комуністів, яких потрібно було за всяку ціну знищити. Застосовував у цих операціях тактику спаленої землі. За різними твердженнями, знищив понад 2,5 мільйони китайців.
У 1944 році, командуючи 6-м фронтом, разом із іншими генералами успішно керував проведенням операції «Іті-Го», спрямованої на захоплення аеродромів у південно-східній частині Китаю та на створення сухопутного сполучення з Французьким Індокитаєм. Через кілька місяців очолив Китайську експедиційну армію. Проте, перебуваючи на цій посаді, вже не зміг досягнути успіхів, подібних до попередніх. Так він втратив контроль над заходом Хунані, а також зазнав поразки у провінції Гуансі, внаслідок чого Японія повністю втратила над нею контроль. Це були його останні битви у війні, адже вона вже наближалася до свого фіналу.
Подальші події
Окамура (сидить четвертий праворуч) на переговорах у Нанкіні
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
_1Class_BAR.svg){kind=small}
.png){kind=small}
_2Class_BAR.svg){kind=small}
.png){kind=small}
