Тернопільська обласна премія імені Володимира Гнатюка
Марина Олександрівна Ягодинська (нар. 26 травня 1960, м. Семипалатинськ, нині Семей, Казахстан[1]) — українська вчена, історик, археолог. Кандидат історичних наук (2015)[2]. Член Наукового товариства імені Шевченка, Наукового товариства імені Ярослава Пастернака (1991). Дочка Олександра Ягодинського.
Марина Ягодинська народилася 26 травня 1960 року в місті Семипалатинську, нині Семей Казахстану.
Закінчила історичний факультет Чернівецького університету (1983, нині національний, спеціальність — археологія)[3]. Працювала старшою науковою співробітницею, науковою працівницею, завідувачкою сектору археології Тернопільського обласного краєзнавчого музею (1983—2000, із перервою); науковою працівницею НВК «Археолог» Інституту археології НАН України (1991—1992); завідувачкою відділу науково-охоронних робіт пам'яток археології (2000—2002), заступницею директора (2002—2004) Тернопільської обласної комунальної інспекції охорони пам'яток історії та культури; директором Тернопільської обласної комунальної інспекції охорони пам'яток історії та культури (2004—2017[4]), від 2017 — директор Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини[4].
У 2015 році захистив кандидатську дисертацію «Давньоруські пам'ятки Західного Поділля Х-ХІІІ ст.»[2].
Наукове зацікавлення — слов'яно-руська археологія (6-13 ст.).
Досліджувала і локалізувала літописні міста Збараж, Теребовлю, Шумськ, Збручанський культовий центр (городища-святилища, поселення-супутники) в Гусятинському районі, багатошарові поселення біля с. Курники Тернопільського району та інші. Відкрила на Тернопільщині понад 100 нових різночасових пам'яток археології.
Авторка наукових статей із слов'яно-руської археології в українських і закордонних виданнях.
Сформувала у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї унікальну, найповнішу колекцію археологічних знахідок зі Збручанських городищ-святилищ.