Чуйко Олександр Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чуйко.

Олександр Чуйко Олександр Олександрович Чуйко
Капітан
Загальна інформація
Народження	9 жовтня 1993(1993-10-09) Антоніни, Красилівський район, Хмельницька область, Україна
Смерть	6 березня 2022(2022-03-06) (28 років) Миколаївська область, Україна
Національність	українець
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Армійська авіація
Формування	18 ОБрАА
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки

Олекса́ндр Олекса́ндрович Чуйко́ (9 жовтня 1993, смт Антоніни, Хмельницька область — 6 березня 2022, Миколаївська область) — український військовослужбовець, капітан, командир вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 18 ОБрАА Повітряних сил Збройних сил України. Лицар ордена Богдана Хмельницького II та III ступенів (2022, посмертно).

Життєпис

Олександр Чуйко народився 9 жовтня 1993 року в смт Антоніни на Хмельниччині.

Після закінчення Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба розпочав службу в 18-й окремій бригаді армійської авіації імені Івана Сікорського.

У 2017 році брав участь у Миротворчій місії ООН у Республіці Конго.

Учасник АТО/OOC. З початком широкомасштабного російського вторгнення знову виконував бойові завдання.

Загинув 6 березня 2022 року на Миколаївщині, коли російські агресори збили два гелікоптери 18-тої окремої бригади армійської авіації. Також загинули штурман вертолітної ланки вертолітної ескадрильї капітан Сергій Бондаренко, штурман-льотчик вертолітної ланки вертолітної ескадрильї майор Костянтин Зебницький, командир вертолітної ланки вертолітної ескадрильї капітан Владислав Горбань^[1][2], старший бортовий інженер-інструктор майор Ігор Туревич, старший бортовий технік капітан Ігор Пазич.

Попрощалися із загиблими 17 березня 2022 року в Полтаві біля Свято-Успенського собору. Архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір разом з іншими священниками провів заупокійний молебень^[3].

Похований на Алеї Слави кладовища «Сухий Яр» у м. Біла Церква на Київщині.

Залишилися дружина та дві доньки.

Нагороди

• орден Богдана Хмельницького II ступеня (30 березня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[4];
• орден Богдана Хмельницького III ступеня (12 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[5].

Примітки

1. Президент нагородив ще 122 захисників, з них 23 – посмертно. Новинарня (укр.). 31 березня 2022. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
2. У Полтаві попрощалися із захисниками України, які загинули від рук окупантів. ФОТО. kolo.news (укр.). 17 березня 2022. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
3. Попрощалися із захисниками Полтавщини, які загинули від рук окупантів. Полтава 365 (укр.). 18 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
4. Указ Президента України від 30 березня 2022 року № 190/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
5. Указ Президента України від 12 березня 2022 року № 128/2022 «Про відзначення державними нагородами України [Архівовано 19 березня 2022 у Wayback Machine.]»

Джерела

• Олександр Чуйко // Платформа пам'яті Меморіал.
• Альона Рязанцева (9 січня 2023). «Діти мають знати, що їх тато — Герой України»: історія пілота, який загинув у боях з окупантами. Суспільне Новини.
• Анастасія Олехнович (2 червня 2023). Тіло впізнали по новенькій обручці, яку наділа чоловікові за два тижні — дружина вертолітника Олександра Чуйка. АрміяInform.