Цумадинський район

Цумадинський район
Цумадинский район
Герб
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації:	Дагестан
Утворений:	1926
Населення (2010):	24 178
Площа:	1178 км²
Густота населення:	21 осіб/км²
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр:	село Агвалі
Кількість сільських поселень:	22
Влада

Цумадинський район (ав. ЦӀумада район - муніципальний район Дагестана.

Адміністративний центр району - селище Агвалі.

Назва

Районний центр з 1932 по 1936 рік перебував в сел. Цумада-Урух, звідки йде і назва району, з 1936 року райцентр - сел. Агвалі.

Географія

Цумадинський район розташований на відрогах гір Східної гряди Кавказького хребта на висоті 3000 і більше метрів, у Південно-східній частині Республіки Дагестан. Він займає територію вздовж берега річки Андійське Койсу, посеред долин Богоського хребта і високогірних вершин, найвища з яких — гора Адалло-Шухгельмеєр, має висоту 4151 метр над рівнем моря.

Територія району займає площу 1178 кв.км.

Район межує з територією [Грузія|Грузії]] (13 км) і Чеченською Республікою (38 км), а також з такими районами Дагестану як Ботліхським, Ахвахським, Шамільським, Тляратинським, Цунтинським.

По території району протікають, крім р. Андійське Койсу, такі великі річки як Хваршинка, Сільдинка, Сасітлинка, Гімерсинка, Гакваринка, Гадиринка, Тиндинка, Хуштадинка, які в літній період перетворюються на вируючі потоки, що впадають в річку Андійське Койсу (Алазані), що бере початок в Грузії.

Незважаючи на відносно невелику площу Цумадинського району, кліматичні умови виражені неоднаково в різних його частинах. Північна частина району є сухою і теплою, тоді як південна — волога і холодна. Це пов'язано з перепадом висот, з особливостями рельєфу і характером розташування району. Спостереження за погодою в районі веде сама високогірна метеостанція Росії — «Сулак, високогірна», розташована у верхів'ях річки Кіла на висоті 2923 м. Це єдина в Росії високогірна метеостанція на сьогодні. Головна річка району — Андійське Койсу.

Природа району унікальна. Територія району на 20 % вкрита лісами різних порід, найбільша кількість становить сосна і береза.

Різноманітна фауна і флора району. Поряд зі звичайними для всього Дагестану дикими тваринами, тут мешкають такі рідкісні види, як безоаровий козел (тур), занесений до Червоної книги, а також дагестанський улар і гірська сарна. Ґрунт в основному кам'янистий, але місцями зустрічається і чорнозем. У районі є численні джерела термальних і мінеральних вод лікарського значення, які знаходяться біля населених пунктів Інхокварі, Хвайні, Метрада, Гігатлі, Хуштада та інших місцях.

Гірські вершини

Гірські вершини району: Богоський гірський масив, розташований в межах Цумадинського району, являє собою сукупність високих гірських гряд і хребтів, пов'язаних гостросеребристими сідловинами і утворює надзвичайно важкодоступний гірський ландшафт із загостреними піками, гребенями, осипами схилів. Характерною особливістю рельєфу Богоського хребта є велика крутизна схилів. Богосс характеризується поширенням як сучасних, так і давніх льодовикових форм рельєфу (карів, трогів, крижаних відкладень і льодовикових озер).

В межах району Богосс найпотужніший вузол сучасного зледеніння Дагестану. В межах району знаходяться всі одинадцять піків чотирьохтисячників: Адалло-Шухгельмеєр — 4151 м, Бочек — 4116 м, Бічуга — 4112 м, Анчобала — 4111 м, Чинісмеєр — 4099 м, Касараку — 4097 м, Беленчі — 4053 м, Осука — 4048 м, Адда Східна — 4025 м, Іженамеєр — 4025 м, Тунсада — 4013 м, а також один з найвищих гірських піків Дагестану Діклос-мта — 4285 м.

З шести вузлів заледеніння Богоського хребта п'ять зосереджені в Цумадинському районі загальною площею 20 км². Найпотужнішим льодовиком масиву, та й усього Дагестану, є льодовик Беленгі довжиною 3,2 км і товщиною до 170 м.

• Заїнкорт — висота над рівнем моря становить 3308 метра.

Історія

Створений 28 березня 1926, як експеримент, постановою ЦВК ДАССР.

Населення

Населення - 24 178 осіб.

Національний склад

У районі живуть аварці, чамалали, тіндінці, багулали, хваршини, цези ^[1].

Всі етноси району є корінними жителями, за винятком мешканців населених пунктів Кеді, Сасітлі, Сільд, Гакко, Метрада, Нижнє Хваршіні, Верхнє Хваршіні, Ціхалах, які ще в XIX столітті переселилися з центральних аварських районів.

Національний склад населення за даними Всеросійського перепису населення  2010 ^[2]:

Народ	Чисельність, чол.	Частка від усього населення,%
Аварці	23085	98,9%
* Власне аварці	22159	94,9%
* Тіндали	617	2,6%
* Хваршини	309	1,4%
* Чамалали [3]	...	...
* Багулали [3]	...	...
* дідойці (цези) [3]	...	...
Інші	260	1,1%
Усього	23345	100%

Економіка

Економіка розвинена слабко - більшість колгоспів на початку 1990-х розвалилися. Є молочні ферми, на полях вирощується картопля, в деяких селах розбиті сади - яблука, груші і абрикоси.

Культура

Районна газета - «ЦІумадисезул гьаракь» (Голос Цумада) - аварською мовою - видається в Агвалі. У районі слабкий телетранслятор, і можна приймати не більше двох федеральних телеканалів. Багато жителів користуються супутниковим телебаченням.

Персоналії

На території району народились:

• Абакаров Каді Абакарович (1913—1948) - радянський вояк, Герой Радянського Союзу (с. Ечеда)

Примітки

1. Етнокарта Західного Дагестану. Андо-цезька мова
2. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов Республики Дагестан — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
3. Оціночно: Цумадинський район є історичною батьківщиною для ряду Андо-цезських народностей. Багато хто з них себе ідентифікують як аварці, багато - були переселені в сер. XX століття на рівнинний Дагестан і також стали себе індентіфіціровать з аварцами або асимілювалися.