Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page
Available for Advertising

Дербентський район

Дербентський район
рос. Дербентский район
азерб. Дәрбәнд раjонy
лезгин. Чур райун
Герб Дербентського району Прапор Дербентського району
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Дагестан
Населення (1921): 101 616
Площа: 822,72 км²
Густота населення: 123,51 осіб/км²
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр: Дербент
Кількість міських поселень: 2
Кількість сільських поселень: 27
Влада
Вебсторінка: http://derbrayon.ru/

Дербе́нтський райо́н — район в Республіці Дагестан Російської Федерації.

Адміністративний центр — місто Дербент (до складу району не входить).

Географія

Розташований на півдні Дагестану, межує на півночі з Каякентським, на півдні — з Магарамкентським, на південному заході — з Сулейман-Стальським, на заході — з Табасаранським і Кайтазьким районами, на сході омивається Каспійським морем. Територія району оточує територію міст Дербент і Дагестанські Вогні, що не входять до його складу.

Площа території — 920 км².

Історія

Район був утворений декретом Дагревкома від 22 липня 1921 року в складі: Нижньо-Табасаранської ділянки Кайтаго-Табасаранського і Мюшкюрської ділянки Кюринського округів, території Дербентського градоначальства. Постановою ЦВК від 12.12.1926 р район перетворений в округ. Постановою 4-ї сесії ДагЦІК від 22.11.1928 р округ перетворений в кантон. Постановою ВЦВК від 3.06.1929 р кантон перетворений в район. Указом ПВС ДАССР район перетворений в округ, районний центр перенесений в селище Дагестанські Вогні. У 1953 р відновлений в колишньому складі.

Населення

Чисельність населення (без міста Дербент) — 92,2 тис. Жителів (2009), щільність — 110 осіб на 1 км² займаної площі.

Все населення — сільське, крім 2 населених пунктів.

Національний склад

Національна структура населення (за переписом 2002): азербайджанці (терекеменці) — 58,1 %; лезгини — 18,8; табасарани — 10,7; даргинці — 7,9 %.[1][2]

Примітки

  1. Уряд РД — Дербентский район — Муніципальні райони і міські округи. Архів оригіналу за 11 жовтня 2014. Процитовано 4 березня 2015.
  2. Етнокарта Південного, Західного та Центрального Дагестану. Нахсько-дагестанські мови. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 4 березня 2015.
Kembali kehalaman sebelumnya