Хрі́стос Яннара́с (грец. Χρήστος Γιανναράς; 10 квітня 1935, м. Афіни, Греція — 24 серпня 2024, м.Кітера , Греція[1]) — грецький богослов і християнський філософ, православний письменник. Професор філософії Інституту політичних наук і міжнародних досліджень Університету «Пантеон» (м. Афіни)[2], член Міжнародної академії релігійних досліджень; почесний доктор Белградського університету, доктор філософських наук університету Сорбонни і духовної школи Університету Арістотеля в м. Салоніках[3].
Життєпис
У 1954—1958 роках вивчав богослів'я в Афінському національному університеті імені Каподістрії, вступив до братства «Зої» (вийшов з його складу за 10 років).
У 1964—1967 роках вивчав філософію в Боннському університеті, на нього вплинули ідеї М. Гайдеґґера.
У 1968—1970 роки працював у Паризькому університеті (над докторською дисертацією, яку захистив у Сорбонні на тему: «Метафізика тіла у святого Йоанна Лествичника»[4].
Найбільша справа життя Яннараса — ретельне дослідження відмінностей теорії і практики східної та західної християнських традицій.
Бібліографія
Праці Яннараса викликають незмінний інтерес, як у православних християнських країнах (Україна, Сербія, Болгарія, Росія тощо), так і країнах західного (латинського) християнства (Італія, Франція тощо). Окремі твори філософа перекладені й вийшли друком англійською, італійською, французькою, російською, німецькою, румунською, болгарською, сербською, словенською, фінською та українською мовами.
Зокрема, в Україні українською були опубліковані окремими книжками такі твори Христоса Яннараса:
- «Нерозривна філософія» (К. : «Основи», 2000);
- «Свобода етосу» (К. : «Дух і Літера», 2003);
- «Варіації на тему Пісні Пісень» (К. : «Дух і Літера»).
Див. також
Примітки
Посилання
.svg){kind=small}
