Почав грати у футбол за аматорську команду в 1940 році. Працюючи в сімейній перукарні, у вільний час грав у футбол. Після оренди в «Гранульєс», в сезоні 1942/43 він повернувся грати за першу команду, де він залишився на чотирнадцять років. Він був центральним півзахисником і виграв п'ять титулів чемпіона Іспанії, чотири рази ставав володарем Кубка Іспанії, а також п'ять разів виграв Кубок Еви Дуарте[1].
Завершував ігрову кар'єру у клубах «Реал Бетіс» та «Манреза», де працював граючим тренером[2].
Виступи за збірну
1 червня 1952 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Іспанії в зустрічі проти Ірландії (6:0) в Мадриді[3]. Всього протягом того року провів у формі головної команди країни 4 матчі.
Кар'єра тренера
Розпочав тренерську кар'єру 1961 року, очоливши аматорську команду «Барселони», тренував каталонський клуб до 1964 року, після чого працював у Сегунді з «Льєйдою», та у третьому іспанському дивізіоні з «Таррасою».
Після цього Сегер був помічником головного тренера «Барселони»Сальвадора Артігаса[4], а після відходу Артігаса на початку сезону 1969/70 взяв на себе посаду виконуючого обов'язки головного тренера. Тренував «блаугранас» у 13 офіційних іграх і виграв шість, включаючи останню перемогу 1:0 вдома над «Реалом» 28 грудня 1969 року[5]. Тим не менш навіть перемога у Ель Класіко не переконала керівництво клубу призначити Сегера головним тренером, яким було призначено англійця Віка Бакінгема[6].
У 1970 році Сегер недовго попрацював з аматорською командою «Кондал», після чого став першим головним тренером новоствореної резервної команди «Барселона Б»[7], де пропрацював до 1972 року.
В подальшому очолював низку нижчолігових іспанських клубів[8]. Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Реус Депортіу», головним тренером якого Хосеп Сегер був у 1983 році.
↑Artigas cesa; Seguer le sustituye [Artigas sacked; Seguer the replacement]. Mundo Deportivo (Spanish) . 15 жовтня 1969. Архів оригіналу за 4 січня 2014. Процитовано 3 січня 2014.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
