У надрах району залягають різноманітні корисні копалини. Групу металорудних представляє ільменіт — сировина для виробництва металевого титану, його двоокису та інших сполук. У достатній кількості є будівельне та облицювальне каміння: габро, лабрадорити, граніти. На території району зосереджені значні поклади коштовного каміння: аквамарин, берил, топаз, гірський кришталь, моріон, кварц, чорний опал, цитрин тощо.
17 червня 1925 року, відповідно до постановиВУЦВК «Про адміністраційно-територіяльне переконструювання Бердичівської й суміжних з нею округ Київщини, Волині й Поділля», район було передано до складу Житомирської округи[1].
27 червня 1925 року район перейменовано на Володарський, 26 квітня 1933 року — на Володарсько-Волинський.
З 15 вересня 1930 року, через скасування округ, район перейшов у пряме підпорядкування до республіканського центру. 9 лютого 1932 року район увійшов до складу новоствореної Київської області. Від 22 вересня 1937 року — у складі новоутвореної Житомирської області.
Внаслідок Голодомору 1932—1933 за даними різних джерел, у районі загинуло 416 чол., імена яких на сьогодні встановлено[2].
Відновлений 8 грудня 1966 року в складі 3-х селищних та 15 сільських рад[3].
У 2016 році, в рамках декомунізації, районний центр перейменовано на Хорошів[4], відповідно район — на Хорошівський[5].
Ліквідований відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»[6].
Населення
За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення району становила 46 253 особи, з них українців — 32 210, росіян — 1 392, німців — 6 120, євреїв — 1 431, поляків — 4 751, інших — 349[7].
Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:
Промисловий комплекс району складається з добувної та переробної промисловості. Промислову продукцію випускають 13 підприємств. Одне з них — дочірнє підприємство «Іршанський державний гірничозбагачувальний комбінат» — має державну форму власності, інші 12 підприємств — колективну. Велике значення в економіці району відіграє ДП «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат». Він виробляє титановий (ільменітовий) концентрат з розсипу. Підприємство має чотири кар'єри з видобутку порід, три фабрики первинного і дві — вторинного збагачення. Пошук, розвідку, експлуатацію і перероблення мінеральної сировини (п'єзокварц, лабрадорит, габро) здійснює ВАТ «Кварцсамоцвіти». Легка промисловість представлена відкритим акціонерним товариством «Володарсько-Волинський льонозавод» та акціонерним товариством «Промінь». Основні види продукції — льоноволокно, костра, костроблоки, швейні вироби.
Сільське господарство
У районі — 23 колективні сільськогосподарські підприємства, 12 селянських (фермерських) господарств. Основний напрямок сільськогосподарського виробництва: зерно-м'ясо-молочний.
Будівництво
У районі є 7 будівельних організацій. Ведеться будівництво школи, газових мереж.
Транспортно-комунікаційна інфраструктура
Район має вигідне економічно-географічне розташування, що створює передумови для всебічного розвитку його економіки. Через територію району проходить залізнична гілка Коростень — Житомир, автошляхи регіонального та територіального значення М21 і Т 0603. Є два автотранспортні підприємства. Загальна довжина автомобільних шляхів району; — 304 кілометри.
Зовнішньоекономічні зв'язки
Наявність у районі багатих покладів корисних копалин дає змогу поставляти продукцію за кордон. Товарну структуру експорту складають концентрат ільменітовий, блоки граніту. Пріоритетною галуззю, куди можуть бути направлені інвестиції, є гірничодобувна промисловість.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах району було створено 40 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 64,52 % (проголосували 17 486 із 27 102 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 56,90 % (9 950 виборців); Юлія Тимошенко — 15,65 % (2 736 виборців), Олег Ляшко — 12,12 % (2 120 виборців), Сергій Тігіпко — 3,71 % (648 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,09 %.[10]
Володарсько-Волинський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / Тронько П.Т. (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Житомирська область / Чорнобривцева О.С. (голова редколегії тому), 1973 : 728с. — С.200-216
