PROFILBARU.COM

Х'ю Індж
Х'ю Індж
Народився	1460
Помер	3 серпня 1528; Дублін, Ленстер; ·англійська пітниця
Діяльність	католицький священник, суддя
Alma mater	Вінчестер-коледжd
Посада	Roman Catholic Archbishop of Dublind і дієцезійний єпископ
Конфесія	католицька церква
	; ; ;

Х’ю Індж (бл. 1460 — 3 серпня 1528) — Г’ю Інг – ірландський суддя, прелат англійського походження. Обіймав посади єпископа графства Міт, архієпископа Дубліна та лорд-канцлера Ірландії.

Життєпис

Походження і ранні роки

Х’ю Індж народився в Шептон Маллет у Сомерсеті, Англія приблизно в 1460 році. Його прізвище данського походження – данське слово вимовляється як «інг» і означає «молодий». Про його батьків відомо небагато, хоча кажуть, що вони з раннього дитинства обрали йому церковну кар’єру. Він здобув освіту в Вінчестерському коледжі, став стипендіатом Нового коледжу в Оксфорді в 1484 році та доктором богослов’я в 1511 році. Він мав низку незначних бенефіцій в Англії, включаючи церкву Святої Марії Пресвятої Богородиці, Вестонзойленд з 1508 року. Після подорожі Європою він прив’язався до родини Адріано Кастеллезі, єпископа Бата і Уеллса італійського походження, і поїхав з ним до Риму в 1504 році. Приблизно в 1511 році він привернув увагу кардинала Волсі, який визнав його таланти, взяв його до себе та просунув його кар’єру: пізніше він зізнався, що зобов’язаний усім, чого досяг, Волсі, і що «без нього я не мав утіхи в цьому світі».

В Ірландії

У 1512 році під впливом Волсі Х’ю Індж був призначений єпископом графства Міт. Між двома чоловіками виникла сварка, яка призвела до короткого відчуження, і в 1514 році Х’ю Індж написав Волсі, благаючи його «не відкидати його». Причиною сварки, здається, було прохання Волсі, щоб Індж передав королівському лікарю свою посаду архідиякона Міт, яку він обіймав спільно з єпископством. Сварка була недовгою, і завдяки відновленій підтримці Волсі Індж пішов тією ж кар’єрою, що й Вільям Рокебі, якого він змінив на посаді архієпископа Дубліна та лорда-канцлера Ірландії в 1521 році. Його призначили до Таємної Ради Ірландії, очевидно, намагаючись посилити на Раді «англійську партію». Він був популярною та шанованою особистістю в Ірландії, мав дружні стосунки з Джеральдом ФітцДжеральдом, IX графом Кілдер, домінуючою фігурою в ірландській політиці протягом багатьох років. У його регулярних листах до Волсі наголошується, що основною проблемою дублінської адміністрації була нестача готових грошей.

Х’ю Індж провів масштабний ремонт єпископського палацу Святого Гробу, який тоді був головною резиденцією архієпископа в Дубліні. Його ім’я вшановується на дверях, які були відреставровані у вісімнадцятому столітті. Кілька фрагментів дверей було виявлено під час розкопок кілька років тому на сучасній Кевін-стріт. Двері були описані як такі, що мають незвичайну трицентрову будову.

Архієпископ пильно захищав права та привілеї Дублінського престолу, і в 1524 році він поскаржився Таємній Раді Ірландії, що міські отці Дубліна на чолі з Ніколасом Квейтротом (або Койтротом), який останнім часом обіймав посаду лорд-мера Дубліна незаконно зайняв маєток Сент-Сепульчер (Сент-Сепульчер складався з кількох суміжних маєтків, які охоплювали більшу частину сучасного Дубліна на південь від річки Ліффі). За словами Інджа, садиба була «вільністю» під юрисдикцією архієпископа (Кейтрот був відомим дублінським купцем і будівельником, який пізніше служив міським аудитором). Рада передала справу трьом головним суддям судів загального права, які постановили, що спірні землі справді перебувають у межах волі архієпископа, і що він та його наступники мають право тримати їх назавжди без дозволу чи перешкод з боку мер Дубліна. У той же час він брав участь у судовому процесі з деканом і капітулом єпархії Кілдер щодо його прав на відвідування єпархії, якщо посада єпископа Кілдера виявиться вакантною: результат цього позову невідомий.

Смерть

У 1528 році відбувся четвертий і найсильніший спалах таємничої епідемії під назвою «англійська пітничка» природа якої так і лишилась невідомою, епідемія охопла Англію та Ірландію, а також спустошив більшу частину європейського континенту. Х’ю Індж був серед його жертв: він помер 3 серпня 1528 року і був похований у соборі Святого Патріка в Дубліні.

Репутація

Вікторіанський історик О’Фланаган вихваляє його як суддю, який відзначався своєю чесністю, здоровим глуздом і бажанням здійснювати неупереджене правосуддя. Хоча його записаних суджень небагато, кажуть, що вони мали велику вагу. Ще за життя Полідор Вергілій вихваляв його як чесну людину, яка «ввела певний порядок і добре правління в сумнозвісному неспокійному королівстві». Д’Алтон називає його людиною, яка відома «великою справедливістю та чесністю».

Джерела

John Collinson; Edmund Rack (1791). The History and Antiquities of the County of Somerset: Collected from Authentick Records, and an Actual Survey Made by the Late Mr. Edmund Rack ... Adorned with a Map of the County, and Engravings of Roman Or Other Reliques, Town-seals, Baths, Churches, and Gentlemen's Seats. R.Cruttwell. p. 461.
O'Flanagan, J. Roderick Lives of the Lord Chancellors and Keepers of the Great Seal of Ireland 2 Volumes London 1870
Dunning, Robert (1996). Fifty Somerset Churches. Somerset Books. pp. 59–62. ISBN 978-0861833092.
Ball F. Elrington The Judges in Ireland 1221–1921 John Murray London 1926
Ball Judges in Ireland
D'Alton, John Memoirs of the Archbishops of Dublin Dublin Hodges and Smith 1838
Journal of the Association for the Preservation of the Memorials of the Dead in Ireland Vol. 6
Warburton, John; Whitelaw, John; Walsh, Robert History of the City of Dublin from the earliest accounts to the present day Cadell and Davies Dublin 1818
Sir James Ware History of the Bishops of Ireland Dublin 1789