Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Філіппінські мови

Філіппінські мови
Поширені:
Класифікація: Австронезійські
 Малайсько-полінезійські
  Філіппінські мови
Групи:
ISO 639-2 and 639-5: phi

Філіппінські мови, за Аделааром та Хіммельманом (2005)

Філіппінські мови — запропонована група мов, що включає всі мови Філіппін та півночі Сулавесі, що в Індонезії, крім мов сама-баджо морського народу баджо, та кількох палаванських мов[en] мов, та є підсім'єю австронезійських мов. Запропонована Рейнольдом Девідом Зорком у 1986 та Робертом Бластом у його роботах у 1991, 2005 та 2019 роках[1][2][3][4]. Попри близькість Філіппін до місця зародження Австронезійських народів, Тайваню, серед 150 філіппінських мов не спостерігається значної різниці, через що є думка, що старі розбіжності зникли через розповсюдження пращура сучасних мов, протофіліппінської прамови[2][5].

Примітки

  1. Zorc, R. David Paul (1986). The Genetic Relationships of Philippine Languages. У Geraghty, P.; Carrington, L.; Wurm, S. A. (ред.). FOCAL II: Papers from the Fourth International Conference on Austronesian Linguistics. Pacific Linguistics, Series C, No. 94. Canberra: The Australian National University. с. 147—173. doi:10.15144/PL-C94.147. ISBN 0-85883-345-X.
  2. а б Blust, Robert (1991). The Greater Central Philippines Hypothesis. Oceanic Linguistics. 30 (2): 73—129. doi:10.2307/3623084. JSTOR 3623084.
  3. Blust, Robert A. (2005). The Linguistic Macrohistory of the Philippines. У Liao, Hsiu-Chuan; Rubino, Carl R.Galvez (ред.). Current Issues in Philippine Linguistics Pangaral Kay Lawrence A. Reid. Linguistic Society of the Philippines and SIL Philippines. с. 31—68.
  4. Blust, Robert (2019). The Resurrection of Proto-Philippines. Oceanic Linguistics. 58 (2): 153—256. doi:10.1353/ol.2019.0008. S2CID 216726665.
  5. Adelaar та Himmelmann, (2005)
Kembali kehalaman sebelumnya