«Украї́нська Пре́са» — видавничий концерн 1923–1939 рр. у Львові, створений Іваном Тиктором на комерційній базі, розрахованій на масового читача.
Зародком видавництва була газета «Новий Час» (з 1923 р.; від 1926 р. — власність І. Тиктора), з 1932 р. — щоденник, масово поширений на Західній Україні (наклад 16 000), з численними в різні часи додатками.
У видавництві (редакції, адміністрації й друкарні) працювало понад 100 осіб.
Концерн «Українська Преса» виявив найбільшу на західноукраїнських землях видавничу діяльність у галузі преси і значну книжкову. На це вплинула, серед іншого, низька ціна і популярність видань.
Концерн спричинився до поширення освіти та національної свідомости серед українців, зокрема на селі.
Наклад періодиків концерну «Українська Преса» 1937 року становив 92 600, 1938-го — 106 500.
з 1929 р. — селянський календар «Золотий Колос» (100 000)
з 1931 р. — «Календар для всіх» (з 1937 р. під назвою «Альманах Нового Часу»)
з 1935 р. — гумористичний календар «Комар»
Книжкові видання виходили у формі бібліотек при відповідних газетах:
З 1934 р. виходила місячними випусками «Історична Бібліотека» (1929–1936). В її серії вийшли монументальні популярні видання: «Велика Історія України» Івана Крип'якевича і Миколи Голубця (15 000), «Історія Української Культури» І. Крип'якевича та ін., «Історія Українського Війська» за ред. І. Крип'якевича (12 000) і «Велика Всесвітня Історія» (не закінчена).
Всього у видавництві «Українська Преса» вийшло понад 400 книжок, що їх передплатники відповідних газет одержували безкоштовно, тільки за зворотом порто.