Деякі музеї країни з початком війни або ще раніше перемістили експонати в місця, розташування яких не розголошується[4]. Так, три музеї Одеси ще в січні почали готуватися до евакуації експонатів на захід України під виглядом відправки на виставки[5]. Були підготовлені спеціальні «червоні списки» експонатів українських музеїв для евакуації в разі нападу[5]. Директор Національного музею історії УкраїниФедір Андрощук на початку березня повідомив, що чотири музеї у Вінниці, Житомирі, Сумах та Чернігові зняли з експозиції та захистили основні експонати, а музей у Вінниці частково використовується як житло для переміщених осіб[6]. Деталі кампанії з захисту української культурної спадщини не розкриваються, але вона охоплює музеї, архіви, галереї, бібліотеки та інші організації по всій країні і, за оцінкою Bloomberg, є однією з наймасштабніших у нинішньому столітті, нагадуючи подібну кампанію в Європі під час Другої світової війни[5]. За словами Марини Філатової, співробітниці адміністрації Харківського художнього музею, «Це іронія долі, що ми повинні рятувати картини російських художників в нашій країні, це просто варварство!».[7][5][8][9]
У захисті об'єктів культури беруть участь і недержавні об'єднання. Так, івано-франківський колектив художників «Асортиментна кімната» облаштував кілька укриттів і за перші 10 днів війни евакуював туди понад 20 колекцій творів мистецтва. Запити на евакуацію надходили колективу від галерей Києва, Маріуполя, Одеси, Запоріжжя та інших міст[10][9]. Директор львівського музею «Територія Терору» Ольга Гончар організувала кризовий фонд «Швидка музейна допомога», підтриманий Єврокомісією та асоціацією MitOst. Станом на початок березня він надав підтримку майже 20 музеям із 4 областей, насамперед із маленьких міст і сіл на півдні та сході країни[9][11].
Багато нерухомих пам'яток у різних містах захищають, обкладаючи їх мішками з піском, дошками або загортаючи в пластик. У Києві в такий спосіб силами підприємців, громадськості та волонтерів станом на середину квітня було захищено близько 28 об'єктів. Для цих цілей представники бізнесу надали місту опалубні щити на 1 млн гривень, близько 15 машин піску та 20 тисяч мішків. У Львові частину об'єктів історичної спадщини демонтували та перемістили в укриття, а пам'ятники, статуї, фонтани та церковні вітражі, які не можна було демонтувати, захистили дерев'яними конструкціями та загортанням у пластик чи інші матеріали. Захисту львівських пам'яток багато допомагають європейські організації. Так, із Польщі до міста відправили два вагони захисних матеріалів[12][8][13].
Незабаром після вторгнення ЮНЕСКО оголосила, що працює над тим, щоб позначити ключові історичні об'єкти країни емблемою Гаазької конвенції 1954 року, міжнародно визнаним символом охорони культурної спадщини під час збройного конфлікту. Організація також працюватиме з директорами українських музеїв для координації зусиль із збереження колекцій. Планується також моніторинг пошкоджень культурних об'єктів за допомогою супутникової зйомки[14][15].
Волонтери створили міжнародний проєкт «Врятувати українську культурну спадщину онлайн» (SUCHO), що має на меті архівацію онлайнових культурних цінностей — контенту різноманітних сайтів, присвяченого культурі[17]. Станом на 8 квітня було архівовано 25 терабайтів даних[18]. Проєкт був підтриманий технологічними компаніями та інтернет-провайдерами[17]. У ньому беруть участь понад 1000 бібліотекарів, архівістів та дослідників[8]; до його реалізації долучились Український науковий інститут Гарвардського університету та Альбертський університет[17].
Знищені та пошкоджені об'єкти
1 квітня 2022 року ЮНЕСКО повідомила, що війною повністю або частково знищено не менше 53 об'єктів культури, серед яких 29 церков, 16 історичних будівель, 4 музеї і 4 пам'ятники (список не претендував на повноту)[19][20]. За попередніми підрахунками Українського культурного фонду, станом на цю дату були пошкоджені або знищені понад 150 пам'яток та об'єктів культури[21]. 18 квітня — в Міжнародний день пам'яток і визначних місць — кількість постраждалих пам'яток, зафіксованих Мінкультом, досягла 200[22], 5 травня — 300[23], а 3 вересня — 500[24].
Станом на 26 липня 2023 року ЮНЕСКО підтверджувало знищення або пошкодження 281 об'єкта культурної спадщини України: 118 релігійних споруд, 103 історичних будівель та культурних закладів, 19 пам'ятників, 27 музеїв, 13 бібліотек та одного архіву. Об'єкти Світової спадщини ЮНЕСКО, наскільки відомо, не постраждали[25], однак обстрілами пошкоджені будівлі в буферних зонах історичних центрів Львова[26] та Одеси[27]. Міністерство культури та інформаційної політики України станом на 3 вересня 2022 року зафіксувало 500 випадків пошкодження або руйнування об'єктів культури, серед яких 169 релігійних споруд, 75 мистецьких осередків (будинків культури, театрів, кінотеатрів тощо), 52 меморіальних пам'ятника та твора мистецтва, 45 бібліотек і 36 музеїв та заповідників. Серед постраждалих об'єктів — 23 пам'ятки національного значення, 112 — місцевого та 7 — щойно виявлених об'єктів культурної спадщини. Найбільше злочинів проти культурної спадщини зареєстровано в Донецькій (130), Харківській (108), Київській (80), Луганській (59), Чернігівській (38) та Сумській (28) областях[24]. Близько 100 об'єктів ще станом на липень були знищені повністю або майже повністю[28].
7 березня російські війська обстріляли історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова» в Запорізькій області. Було пошкоджено будівлю манежа-стайні. 13 березня музей було обстріляно знов. Крім того, російські військовослужбовці розграбували його, вкравши навіть антикварний унітаз (який свого часу крали ще більшовики)[42][16].
Того ж дня стало відомо про пошкодження Харківського художнього музею, де постраждали фасад, вітражі й розбито більшість вікон. Експонати не пошкоджені, але їм загрожує вуличне повітря[43][44].
8 березня (частково раніше та пізніше) військові РФ пошкодили обстрілами Тростянецький районний краєзнавчий музей, будівля якого є пам'яткою архітектури XVIII—XIX століть. Крім того, музей був пограбований. Експонати не постраждали, остільки були перенесені в інше місце[35][45].
21 березня російські війська прямим попаданням авіабомби знищили художній музей імені Куїнджі в Маріуполі. Оригіналів картин Архипа Куїнджі в музеї на той час не було, але були роботи інших митців[46][47][35].
Того ж дня російським бомбардуванням був зруйнований Музей ретрокомп'ютерів у Маріуполі, що містив понад 500 зразків комп'ютерної техніки від 1950-х до початку 2000-х років[48].
19 квітня з'явилося повідомлення про пожежу внаслідок обстрілів у Маріупольському краєзнавчому музеї[49]. Музей був знищений бомбардуваннями та пожежею майже повністю. Багато експонатів частково або повністю згоріли[50][51].
Маріупольська міськрада заявила, що російські війська вивезли понад 2000 експонатів трьох маріупольських музеїв (зокрема картини Куїнджі та Айвазовського) до Донецька[4][52].
27 квітня стало відомо про обкрадання музею «Зірка Полин» у Чорнобилі. За повідомленням ДСНС України, окупанти забрали звідти телевізори і залишили сміття та боєприпаси. Експонати не постраждали[53].
В Київській області постраждали братська могила з пам'ятником загиблим у Другій світовій війні в Бучі, пам'ятник Тарасу Шевченку та статуя архангела Михаїла в Бородянці, а також два пам'ятники загиблим у Другій світовій війні, пам'ятник воїнам-афганцям та пам'ятник загиблим солдатам ЗСУ[25].
В Запорізькій області пошкоджена меморіальна стела учасникам АТО в Енергодарі[38].
В Сумській області 8 травня від російського обстрілу постраждало єврейське кладовище у Глухові[75][76][77]. Деякі могили зруйновані впалими деревами, по кладовищу розкидало уламки дахів навколишніх будинків, більша частина площі обгоріла[78]. Крім того, в області постраждав пам'ятник 183-й танковій бригаді[25].
В Харківській області 17 березня стало відомо про пошкодження російським авіабомбардуванням меморіала «Атака», присвяченого загиблим у Другій світовій війні[79].
23 березня російська армія обстріляла харківський Меморіал жертв тоталітаризму. За даними Польського агентства преси, жодні інші об'єкти тієї місцевості обстріляні не були, що вказує на цілеспрямований удар по кладовищу[80]. Розбито деякі плити з іменами загиблих[81]; в одному з поховань застряг снаряд від реактивної системи залпового вогню «Смерч», який, по всій видимості, містив касетні елементи[82][83].
26 березня російським обстрілом був пошкоджений меморіал жертв нацизму «Дробицький Яр» поблизу Харкова[84][85]. Також у місті постраждав меморіал Слави[38][25]. Крім того, станом на 15 квітня обстрілами пошкоджено 9 кладовищ міста[86].
Після місяця війни, 25 березня, Державна служба України з етнополітики та свободи совісті нараховувала щонайменше 59 пошкоджених релігійних об'єктів у щонайменше 8 областях (у середньому два об'єкти за день війни). Це переважно православні церкви[87]. На 4 вересня було відомо вже про 169 пошкоджених або знищених релігійних споруд, 54 з яких є пам'ятками історії, архітектури та містобудування або належать до цінної історичної забудови[24].
В Донецькій області численних руйнувань зазнала Святогірська лавра УПЦ МП[90]. Так, російський авіаудар 12 березня пошкодив її житлові будівлі та поранив кількох людей, що там укривалися[91][92][16]. 4 травня російська армія обстріляла лавру знову, поранивши 7 людей[93]. 7 травня новим обстрілом була зруйнована церква Георгіївського скиту в селі Долина[90][94], 17 травня — церква Богородичного скиту в селі Богородичне, 4 червня — церква Всіхсвятського скиту в селі Тетянівка. Були пошкоджені й інші споруди лаври[90].
В Донецькій області 16 березня російські війська скинули бомбу на драматичний театр у Маріуполі, вбивши близько 300 людей. Бомбардуваннями було зруйновано й численні інші об'єкти міста[16].
У Сумах уже в перший день вторгнення, 24 лютого 2022 року, після вуличних боїв сумської тероборони з військами РФ у кадетському корпусі вирувала пожежа. 2 березня росіяни завдали ракетного удару по території архітектурного комплексу, де розташовувалася 27-ма реактивна артилерійська бригада, військова кафедра СумДУ та кадетський корпус. Корпус було фактично знищено[106][107][108].
Українські вчені висловили занепокоєння з приводу «культурної катастрофи, що розгортається», яке підтримав президент і генеральний директор J. Paul Getty Trust[en] Джеймс Куно. У заяві Куно засуджуються культурні звірства, які скоюються в Україні, а також людські та екологічні втрати, і наголошується, що захист і збереження культурної спадщини є основною цінністю.[6] Ініціатива Смітсонівського інститутуSmithsonian Cultural Rescue Initiative співпрацювала з мешканцями України, які пройшли навчання щодо збереження культурної спадщини[115].
3 березня ЮНЕСКО опублікувало заяву про стурбованість ситуацією в Україні, де вимагає негайного припинення атак на цивільні об'єкти. В заяві відмічено руйнування в Харкові, історичному центрі Чернігова, втрату картин Марії Примаченко, удар по меморіалу Холокоста та інші руйнування[15].
7 березня Центр Симона Візенталя закликав ЮНЕСКО вжити негайних заходів для захисту всіх релігійних та культурних об'єктів в Україні після повідомлень про бомбардування Росією Меморіального центру Голокосту Бабиного Яру. Центр також закликав усунути Росію від проведення конференції всесвітньої спадщини пізніше цього року через вторгнення.[116]
Проєкт Backup Ukraine в партнерстві з Virtue Media Group VICE, Blue Shield Danmark та Національною комісією Данії у справах ЮНЕСКО було анонсовано у травні 2022 року. Пропонують використовувати додаток для сканування об’єктів в Україні, які потім перетворюватимуть на 3D-модель і завантажуватимуть у хмарну базу даних для резервного копіювання[121].
↑Herb, Jeremy; Starr, Barbara; Kaufman, Ellie (24 лютого 2022). US orders 7,000 more troops to Europe following Russia's invasion of Ukraine. CNN. Архів оригіналу за 27 February 2022. Russia's invasion of its neighbor in Ukraine is the largest conventional military attack that's been seen since World War II, the senior defense official said Thursday outlining United States observations of the unfolding conflict