Яцево

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Яцево (значення).

Яцево
Яцево
Інформація про цвинтар
51°32′15″ пн. ш. 31°21′50″ сх. д.^H G O
Країна	Україна
Розташування	Чернігів
Відкрито	1974
Площа	110 гектар
Кількість поховань	більше 97 000 (2016)
Адреса: Чернігів, вулиця Кленова[2]
Яцево Яцево (Чернігівська область)
Яцево у Вікісховищі

Яцево — кладовище в Чернігові, розташоване на сході міста, одне з 5 діючих. Найбільше в Чернігові, входить до 10 найбільших кладовищ України. Відкрито 1974 року^[2].

На території кладовища у 1996 р. збудовано Церкву святителя Феодосія. 21 листопада 2018 р. урочисто відкрито каплицю Архистратига Божого Михаїла на честь полеглих за Україну воїнів. Її споруджено у 108-му секторі кладовища, де поховані загиблі учасники Антитерористичної операції та операції Об'єднаних сил. Будівництво каплиці розпочалося в 2016 р. за ініціативи ГО «Єдина родина Чернігівщини», очолюваної батьком загиблого воїна Миколою Шанським^[3].

На кладовищі виділено окрему ділянку, де здійснюється поховання воїнів, полеглих у Другій світовій війні. Так, 22 червня 2009 р. тут було перепоховано 15 радянських вояків^[4], а 21 вересня 2020 р. перепоховано М. Грязнова, полеглого на території Курської обл. (нині — Російська Федерація)^[5].

Російсько-українська війна

24 лютого 2022 року війська Російської Федерації відкрито вторглися в Україну. Внаслідок наступальних дій армії РФ кладовище зазнало суттєвих руйнувань. У пошуках порятунку від російських обстрілів мирні жителі з мікрорайону Бобровиця та села Новоселівка прийшли до Церкви святителя Феодосія, розташованої на кладовищі. Але у період із 13 по 15 березня росіяни розстріляли церкву з артилерії. Під час облоги Чернігова територія кладовища була повністю захоплена росіянами: у виробничих та адміністративних приміщеннях розташовувалися російські військові та переховували свою техніку, алеями цвинтаря їздили російські танки.^[6]

Загарбники були тут всюди. І в нашому приміщені, і на території церкви. Ось там службове приміщення, там столярний цех — вони там сиділи. Танк стояв за цим приміщенням, вони переїжджали доріжку і вели вогонь по наших позиціях. Так само стояли вони і в нашому іншому приміщені, заїхали бронетехнікою сюди. Вивалили стіни і сиділи там. (Костянтин Борсук, начальник виробничої бази «Яцево»)^[7]

Поховані діячі культури та науки, громадські та політичні діячі

• Боднарук Любомир Мирославович (1938—2009) — хормейстер, музикант та педагог, заслужений діяч мистецтв України^[8].
• Груша Анатолій Микитович (1939—2003) — невропатолог, заслужений лікар Української РСР, доктор медичних наук, академік Української академії національного наукового прогресу (УАННП), головний лікар Чернігівської обласної лікарні (1974—2003).
• Ємець Володимир Володимирович (1938—2019) — український живописець, народний художник України.
• Карнабіда Андрій Антонович (1927—2005) — український архітектор, мистецтвознавець, краєзнавець. Кандидат архітектури (1974), член Національної спілки архітекторів України (1958), член-кореспондент Академії архітектури України (1994), лауреат премії в галузі містобудування і архітектури імені І. Моргілевського від Українського товариства охорони пам'яток історії та культури.
• Коваленко Володимир Петрович (1954—2016) — український вчений-історик, археолог.
• Костарчук Віктор Миколайович (1918—2001) — український вчений-математик та організатор вищої освіти, кандидат фізико-математичних наук, професор. Впродовж 27 років очолював Чернігівський педагогічний інститут та був Головою Правління обласної організації товариства «Знання».
• Костарчук-Решетнюк Раїса Іванівна (1948—2014) — українська актриса, майстер поетичного слова і громадська діячка, заслужена артистка України^[9].
• Коцюбинський Юлій Романович (1934—2000) — заслужений працівник культури України, літературознавець. Онук Михайла Коцюбинського.
• Кузнєцов Герард Олексійович (1925—2020) — український краєзнавець, почесний громадянин м. Чернігів (2005).
• Мельник Анатолій Іванович (1953—2021) — український науковець і політичний діяч, голова Чернігівської обласної ради.
• Поляков Антон Едуардович (1987—2021) — колишній український політик, народний депутат XIX скл. від Слуги народу (в.о. № 206, частина Новозаводського району Чернігова, Ріпкинський, Чернігівський райони), безпартійний.
• Реп'ях Станіслав Панасович (1938—2012) — український поет, прозаїк, публіцист, громадський діяч, літературний критик, перекладач, журналіст. Заслужений працівник культури України та Чуваської АРСР.
• Сарана Валерій Юрійович (1947—2018) — український громадський діяч, перший голова Чернігівської краєвої організації Народного Руху України (1990—1992), член оргкомітету Установчого з'їзду Народного Руху України (1989)^[10].
• Уманець Микола Васильович (1925—1986) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради СРСР 8—10-го скликань. Член ЦК КПУ в 1971—1986 рр. Член Ревізійної комісії ЦК КПРС в 1981—1986 рр.
• Устинов Віктор Матвійович (1926—2018) — український радянський архітектор, у 1960-х — 1970-х — головний архітектор Чернігова.
• Шкурко Анатолій Никифорович (1924—2019) — український художник, член Національної спілки художників України з 1960 р. Заслужений художник України з 1996 р. , народний художник України з 2009 р.
• Шльончик Олександр Микитович (1921—2008) — український майстер народних музичних інструментів та музикант.

Поховані видатні спортсмени

• Сурабко Григорій Миколайович (1951—1998) — український парашутист, Заслужений майстер спорту СРСР із парашутного спорту, абсолютний чемпіон світу з класичного парашутизму (1976), абсолютний чемпіон СРСР 1977 року. Тренер національної збірної команди України та збірної команди Військово-повітряних Сил України.

Поховані учасники АТО, ООС на Сході України

• Білокуров Олександр Сергійович — сержант Збройних сил України. Один із «кіборгів».
• Білоус Ілля Костянтинович (1996—2015) доброволець патрульної служби міліції особливого призначення «Чернігів».
• Близнюк Володимир Володимирович (1988—2014) — старший солдат Збройних сил України.
• Богуш Андрій Васильович (1977—2014) — військовик Збройних сил України, водій-електрик 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України.
• Бруй Микола Віталійович (1986—2014) — український військовик, старший солдат, гранатометник 2-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 2-ї механізованої роти механізованого батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське).
• Бурлака Олег Анатолійович (1972—2015) — сержант Збройних сил України.
• Бушнін Євген Валерійович — солдат, розвідник (8-й окремий полк спеціального призначення).
• Денисов Микола Віталійович (1990—2019) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Запека Віктор Олександрович — рядовий міліції, батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Чернігів».
• Іщенко Андрій Васильович (1979—2014) — рядовий МВС України.
• Коновалов Олексій Ігорович (1970—2014) — український військовослужбовець, капітан Збройних сил України.
• Кононович Іван Миколайович (1987—2014) — військовик, стрілець, солдат резерву Батальйону імені Кульчицького.
• Лобода Вадим Михайлович (1983—2014) — солдат Збройних сил України.
• Лось Роман Миколайович (1984—2016) — сержант міліції, міліціонер 3-го взводу 2-ї роти спецбатальйону «Чернігів» УМВС України в Чернігівській області.
• Нешко Ігор Володимирович (1978—2015) — старший прапорщик Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни.
• Полегенько Дмитро Павлович (1988—2014) — солдат 13-го батальйону територіальної оборони «Чернігів-1».
• Пономаренко Дмитро Олександрович (1981—2017) — український військовослужбовець, молодший сержант Повітряних сил Збройних сил України.
• Рябий Віталій Вікторович (1989—2014) — сержант Збройних сил України.
• Тітарчук Володимир Іванович (1968—2014) — капітан Збройних сил України, танкіст 1-ї окремої танкової бригади. Учасник російсько-української війни, загинув у боях за Донецький аеропорт. Один із «кіборгів».
• Чередніченко Денис Ігорович (1985—2014) — солдат Збройних сил України.
• Шанський Андрій Миколайович (1979—2014) — капітан, Міністерство внутрішніх справ України.
• Шик Олександр Геннадійович (1981—2014) — старший сержант Збройних сил України.

Поховані в 2022—2024 роках

• Козаченко Андрій Євгенович (1984—2022) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
• Ловар Дмитро Миколайович (1972—2023) — сержант Сил спеціальних операцій Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Романченко Дмитро Юрійович (1997—2022) - капітан Збройних Сил України, командир розвідувальної роти 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи. Учасник російсько-української війни, який загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році. Указом Президента України N°396/2023 (8 липня) присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» Романченку Дмитру Юрійовичу — капітану (посмертно).

• 
  Каплиця святого Архистратига Михаїла
• 
  Кладовище Яцево (м.Чернігів). Пам'ятний знак воїнам, полеглим за Україну

Поховані миротворці

• Койдан Юрій Анатолійович (1975—2003) — старший сержант 5 ОМБр. Загинув на території української бази «Аль-Кут», розташованої в польському секторі Іраку.

Полеглі на фронтах Другої світової війни

• Попудренко Микола Микитович (1906—1943) — партійний діяч УРСР, у роки Німецько-радянської війни — секретар Чернігівського підпільного обкому КП(б)У, один з організаторів радянського партизанського руху на території України, командир Чернігівського обласного партизанського загону. Герой Радянського Союзу.

Учасники Другої світової війни

• Капранов Василь Логвинович (1904—1950) — український радянський партійний діяч, учасник партизанського руху, голова Чернігівського облвиконкому. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання.

Галерея

• 
  Могила учасника Другої світової війни, керівника штабу «Пошук», члена робочої групи «Книга пам'яті» Драгунова В.Д.
• 
  Могила воїна-інтернаціоналіста Башкірцева К.В. (1967-1987рр.)
• 
  Могила воїна-інтернаціоналіста С.В. Василенка (1958-1986рр.)
• 
  Могила воїна-інтернаціоналіста Верені О. (1964-1984 рр.)
• 
  Могила воїна-інтернаціоналіста Гаршина (1954-1984рр.)
• 
  Могила воїна-інтернаціоналіста Дрожжина І.В. (1965-1985рр.)
• 
  Могила воїна-інтернаціоналіста Осипенка Є.Г. (1965-1985рр.)
• 
  Могила воїна-інтернаціоналіста Самострова К.М. (1964-1985рр.)
• 
  Могила воїна-інтернаціоналіста Шаповала О.С. (1965-1984рр.)
• 
  Могила Героя Радянського Союзу Блау О.О. (1912-1988рр.)
• 
  Могила Героя Радянського Союзу Ісаєнка М.А.
• 
  Могила повного кавалера ордену «Слави», ветерана Великої Вітчизняної війни Муцького М.Ю
• 
  Могила Героя Радянського Союзу Наумчика М.К. (1916-1994рр.)
• 
  Могила Героя Радянського Союзу Сіврюка І.П. (1921-1986рр.)
• 
  Могила Героя Соціалістичної праці С. В. Шарлая
• 
  Наслідки обстрілів Яцево військами РФ під час облоги Чернігова у 2022 р.

Див. також

• Цвинтарі Чернігова

Примітки

1. Атрошенко не пошел на повышение стоимости ритуальных услуг [Архівовано 15 березня 2016 у Wayback Machine.], www.gorod.cn.ua, 14 березня 2016
2. Сколько стоит умереть в Чернигове? [Архівовано 26 квітня 2018 у Wayback Machine.], www.gorod.cn.ua
3. У Чернігові освятили каплицю на честь полеглих за Україну воїнів. Укрінформ. 21 листопада 2018. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 25 січня 2022.
4. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 20 серпня 2021.
5. Сірик, Юлія (21 вересня 2020). У Чернігові перепоховали воїна Другої світової Миколу Грязнова. Суспільне Чернігів. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 25 січня 2022.
6. Росіяни бомбили церкву та їздили танками по цвинтарю: спогади військового про оборонні позиції в районі Яцево
7. Як виглядає чернігівське кладовище «Яцево» після «руского міра»
8. https://www.nota.net.ua/index.php?id=576 [Архівовано 20 серпня 2021 у Wayback Machine.] ЧЕРНІГІВ ВШАНУВАВ ПАМ'ЯТЬ ВЕЛИКОГО МАЕСТРО ЛЮБОМИРА БОДНАРУКА
9. У Чернігові вшанували пам’ять артистки Раїси Решетнюк-Костарчук (відео). gorod.cn.ua. 4 травня 2017. Архів оригіналу за 26 лютого 2018.
10. У Чернігові попрощалися з Валерієм Сараною – борцем за незалежність України. Укрінформ. 28 серпня 2018. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 25 січня 2022.

Посилання

• Сколько стоит умереть в Чернигове? [Архівовано 26 квітня 2018 у Wayback Machine.], www.gorod.cn.ua

Історія   Чернігівщина   Некрополь