PROFILBARU.COM

Київська телевежа
Київська телевежа
	Київська телевежа
Інформація
	50°28′16″ пн. ш. 30°27′12″ сх. д. / 50.471111111111° пн. ш. 30.453333333333° сх. д.
Розташування	Україна, Київ, вул. Дорогожицька 10
Країна	Україна
Статус	збудовано
Початок будівництва	1968
Завершено	1973
Відкрито	1973
Використання	Телевежа, радіовежа
Висота
Антена/Шпиль	380 м
Інше
Архітектор	Віталій Шимановський
Власник	Київська філія Концерну РРТ
Сторінка на SkyscraperPage	1541
	Київська телевежа у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Київська телевежа (Хрещатик).

Ки́ївська телеве́жа — суцільнометалева просторова ґратована висотна споруда висотою 380 метрів^[1] у Києві, побудована в 1968–1973 роках у Києві для трансляції радіо та телебачення. Найвища решітчаста вільностояча конструкція світу на момент спорудження^[2] та найвища споруда України^[3].

Розташування

Телевежа розташована у Шевченківському районі столиці, історичній місцевості Сирець біля Бабиного Яру, станції метро Дорогожичі, Лук'янівського меморіального комплексу.

Радіомовлення

Радіостанції які мовлять з телевежі Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення

Нижні Частоти

67,28 УКХ - Еммануїл
69,68 УКХ - Радіо Марія (в планах припинення мовлення)

Високі Частоти

88.4 FM - Прямий FM
89.4 FM - Радіо М
94.6 FM - Армія FM
96.0 FM - Radio NV
96.8 FM - DJ FM
98.0 FM - Київ FM
98.5 FM - Радіо Байрактар
99.0 FM - Radio Nostalgie
100.0 FM - Країна ФМ
100.5 FM - Радіо Марія
101.9 FM - Шлягер FM
102.5 FM - Просто Раді.О
104.0 FM - Power FM
105.0 FM - Українське Радіо. Київ
105.5 FM - Перець FM

Історія будівництва

Телевежа споруджена за проєктом київського інституту «УкрНДІпроектстальконструкція ім. Шимановського». Розроблена спершу для столиці СРСР Москви, у початковому варіанті проєкту вежа мала висоту близько 500 метрів. Київський проєкт у Москві було відхилено 1958 року через «естетичну невідповідність», а через декілька років, коли виникла потреба у власній київській телевежі, її проєкт був взятий майже у готовому вигляді, але на замовлення влади заплановану висоту вежі було зменшено до 385 метрів^[4]^[5].

Будівництво почалось 1968 року, 30 липня^[6] 1973 споруду було відкрито. Маса металоконструкцій 2700 т. Телевежа цілком складається зі сталевих труб різного діаметра. Нижня частина вежі (база) складається з чотирьох нахилених ґратованих опор, що підтримують призматичну ґратовану частину. У центральній частині вежі розташована вертикальна труба діаметром 4 метри. Вона слугує шахтою ліфту та плавно переходить в антенну частину. На вежі встановлено два ліфти, один з яких працює до позначки 200 метрів, а другий — 329 метрів. На позначках 80 і 200 метрів знаходяться дві технічні споруди.

Особливістю конструкції київської телевежі є те, що для монтажного з'єднання трубчатих елементів вежі не використовувалися болти чи заклепки. Усі монтажні з'єднання виконані шляхом електрозварювання. Будівництво вежі здійснювалося унікальним методом надбудови «згори до низу»^[4]^[2] без використання підіймальних кранів та ґвинтокрилів. Усі металоконструкції виготовлено в Українській РСР, проєктні, монтажні та будівельні роботи здійснені також силами вітчизняних інженерів.

Перший директор Київського радіотелевізійного передавального центру (1972—2004) — Валеріан Олександрович Сидоренко (1932—2012).

Ракетний удар по вежі

Російський ракетний удар 1 березня 2022 року

1 березня 2022 року російські війська, що вторглися до України, випустили по структурах телевежі декілька ракет. Одна ракета влучила в апаратну на самій вежі, а інша — в трансформаторну підстанцію, яка живить вежу електроенергією^[7]. Унаслідок обстрілу 5 осіб загинули (серед них —телеоператор Євген Сакун) та 5 осіб отримали поранення, а також після влучення деякий час не працювали всі українські телеканали^[8]. В той же день трансляцію деяких каналів у регіонах вдалося відновити^[9].

Антени

Висота антен вежі забезпечує для трьох 50-кіловатних передавачів метрового та дециметрового діапазонів передачу якісного телесигналу на відстань до 90-110 кілометрів. Цікаво, що безпосередньо під телевежею розташована так звана «мертва зона», прямий сигнал туди не потрапляє, тільки відбиті, і щоб «подивитися телевізор», потрібно шукати місце, де антена «зловить» сигнал^[10].

Крім теле- і радіомовлення, з вежі здійснюється прийом-передача сигналів радіорелейних ліній (величезні «прожектори» без скла — це і є антени радіорелейного зв'язку). Також вежа забезпечує зв'язок для поліції, митної служби, Київенерго, ДАІ та багатьох інших відомств, передача даних бездротового Інтернету. На телевежі немає антен операторів телефонного стільникового зв'язку — для них величезна висота не потрібна^[10].

Рекорди

Перша у світі суцільнометалева вежа.
Найвища споруда України.
До 2012 року найвища вільна ґратована (решітчаста) телевежа у світі (поступилась Tokyo Skytree в Японії).
Друга найвища у Європі вежа після Останкінської телевежі (Москва, Росія).
Друга за висотою телевежа у світі на момент спорудження (1973 рік).
Одинадцята за висотою телевежа у світі.