Театральний провулок (Одеса)

Театральний провулок
Одеса
Театральний провулок; Одеса
	Вигляд провулку з боку Європейської вулиці Вигляд провулку з боку Європейської вулиці
Місцевість	Історичний центр Одеси
Район	Приморський район
Назва на честь	театр опери та балету
Колишні назви
	Театральна вулиця, Біржова вулиця, Біржовий провулок, провулок Чайковського
Загальні відомості
Координати початку	46°29′09″ пн. ш. 30°44′36″ сх. д. / 46.485758° пн. ш. 30.743312° сх. д.
Координати	46°29′09″ пн. ш. 30°44′29″ сх. д. / 46.485912° пн. ш. 30.741329° сх. д.
Координати кінця	46°29′10″ пн. ш. 30°44′21″ сх. д. / 46.486074° пн. ш. 30.739147° сх. д.
Транспорт
Рух	двобічний
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки	Одеський національний академічний театр опери та балету
Парки	Пале-Рояль
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r2460144
Мапа
Театральний провулок у Вікісховищі

Театральний провулок — провулок в історичному центрі Одеси. Починається від перетину Біржової площі й Приморського бульвару, пролягає вздовж Пале-Рояля, закінчується перетином із вул. Європейською.

Історія

Вулиця з'явилася на карті міста у 1840 році під назвою Театральна. Свою назву дістала від Одеської опери, будівля якої розташована на цій вулиці. Однак вже у 1841 році з'являється інша назва — вулиця Біржова, в честь Старої біржі, будівля якої знаходилася на площі на початку вулиці. Обидві назви фактично використовуються водночас. У 1843 році вулиця змінила свій статус на провулок, однак обидві назви продовжують використовуватись аж до 1864 року, коли залишилася одна назва — Біржовий провулок.

У 1946 році провулок було названо в честь видатного композитора Петра Чайковського, який під час гастролей 1889 року мешкав у Готелі «Північний», будівля якого знаходилася за адресою Театральний провулок, 12, про що свідчить меморіальна дошка на будівлі.

26 липня 2024 року розпорядженням Начальника Одеської ОВА провулок Чайковського перейменовано на Театральний провулок^[1].

Архітектурні пам'ятки

Театр опери та балету (Одеський Національний Академічний театр опери та балету) — Театральний провулок, 1 — Побудований у 1887 році. Збудований на місці згорілого в 1873 році старого театру. Зразком послужила зведена чотирма роками раніше Дрезденська Опера. Унікальна акустика підковоподібного залу дозволяє доносити навіть шепіт зі сцени в будь-який куточок залу. Під час Другої світової війни будівля театру дивом уціліла: нацисти планували підірвати його при відступі.
Будинок Магнера — Театральний провулок, 4 — Побудований у 1905 році.
Прибутковий будинок Єфрусі — Театральний провулок, 6 — Побудований у 1840 році.
Будинок Франческо Боффо — Театральний провулок, 8 — Побудований у 1844 році, в якому жив італійський архітектор, автор багатьох видатних проєктів, Франческо Боффо.
Прибутковий будинок Бекеля (зараз готель Дюк) — Театральний провулок, 10 — Побудований у 1906 році.
Будівля готелю «Північний» — Театральний провулок, 12 — Побудований у 1870 році. У цьому будинку жили: композитор Петро Ілліч Чайковський, письменник Антон Павлович Чехов, педагог Костянтин Дмитрович Ушинський, оперна співачка Соломія Амвросіївна Крушельницька, композитори Микола Віталійович Лисенко, Микола Андрійович Римський-Корсаков і Едуард Францевич Направник.
Будинок Шорштейна — Театральний провулок, 14 — Побудований у 1844 році.
Прибутковий будинок Порібі — Театральний провулок, 16 — Побудований у 1893—1894 роках.

Прибутковий будинок Боніфаці — Театральний провулок, 18 — Побудований у 1913 році. У цьому будинку знаходилася театральна школа Марії Іванівни Морської, в якій навчалися актори Павло Олександрович Карганов і Г. П. Ардаров, режисер Леонід Федорович Лазарєв. У 1902—1924 роках знаходився театр КЛГТ — «Конференція лицарів гострого театру».