PROFILBARU.COM

провулок Дмитра Лесича
Одеса
провулок Дмитра Лесича; Одеса
	Провулок Дмитра Лесича Провулок Дмитра Лесича
Місцевість	Історичний центр Одеси
Район	Приморський район
Назва на честь	Дмитро Лесич
Колишні назви
	Штапенко,; Барятинський
радянського періоду (українською)	Нахімова
радянського періоду (російською)	Нахимова
Загальні відомості
Координати початку	46°29′01″ пн. ш. 30°45′03″ сх. д. / 46.4835° пн. ш. 30.750889° сх. д.
Координати	46°29′01″ пн. ш. 30°45′00″ сх. д. / 46.483556° пн. ш. 30.749917° сх. д.
Координати кінця	46°29′01″ пн. ш. 30°44′56″ сх. д. / 46.483667° пн. ш. 30.748917° сх. д.
Транспорт
Рух	однобічний
Покриття	асфальт
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r4669914
Мапа
Провулок Дмитра Лесича у Вікісховищі

Провулок Дмитра Лесича — короткий провулок (близько 150 м) в історичному центрі Одеси, від Канатної до Маразліївської вулиці.

Історія

Історично Барятинський провулок був названий на честь місцевого домовласника князя Віктора Барятинського^[ru] (1823—1904).^[1]

З 1938 р. — провулок Штапенко^[2]. У період румунської окупації (1941—1944) відбулось перейменування на Барятинський.

У 1946 р. провулок отримав назву на честь російського адмірала Павла Нахімова. 20 липня 2023 року провулку було повернено історичну назву.^[3]

26 липня 2024 року розпорядженням очільника Одеської ОВА Барятинський провулок перейменовано на провулок Дмитра Лесича^[4].

б. 1 — Прибутковий будинок М. Д. Луцького
б. 8 — будинок Діалегмено^[5]

б. 1/ Маразліївська, б. 2 — письменник О. І. Купрін (1910—1911, меморіальна дошка)^[6]