Східне Помор'я увійшло до складу Польської держави в середині X століття, в період правління князя Мешка I. При ньому в гирлі річки Вісла було засновано місто Гданськ. Після смерті польського князя Болеслава III Кривоустого (1138) Східне Помор'я поступово відокремилося від решти польських князівств, утворивши самостійну державу з власноюдинастією. У 1294 р. князь ВеликопольскийПржемислав II приєднав Східне Помор'я до своїх володінь і був проголошений королем Польщі.
Після смерті Пржемислава II почалася боротьба за владу над польським узбережжям між королями Польщі та маркграфами Бранденбурга. Для протидії бранденбурзький загрозі король Владислав I Локетек 1308 року звернувся за допомогою до Тевтонського ордену. Лицарі захопили Гданськ і заснували на цій території власну державу. Таким чином з 1308 Східне Помор'я опинилося під владою Тевтонського ордену. Лише в 1466 р., за Торуньським миром, Східне Помор'я було повернуто Польщі і ввійшло до складу так званої Королівської Пруссії, провінції під владою польського короля.
На території Східного Помор'я збереглися представники стародавнього населення польської частини Прибалтійської низовини — кашуби, що говорять власною кашубською мовою.