Гміна Старий Диків (пол. Gmina Stary Dzików) — сільська гміна у східній Польщі. Належить до Любачівського повіту Підкарпатського воєводства[2].
Станом на 31 грудня 2011 у гміні проживало 4398 осіб[1].
Територія
Згідно з даними за 2007 рік площа гміни становила 155.77 км², у тому числі[3]:
- орні землі: 51.00 %
- ліси: 43.00 %
Таким чином, площа гміни становить 11.91 % площі повіту.
Населення
Станом на 31 грудня 2011[1]:
Опис |
Загалом |
Чоловіки |
Жінки
|
одиниця |
осіб |
% |
осіб |
% |
осіб |
%
|
все |
4398 |
100 |
2220 |
50.48 |
2178 |
49.52
|
міське |
0 |
100 |
0 |
|
0 |
|
сільське |
4398 |
100 |
2220 |
50.48 |
2178 |
49.52
|
Населені пункти
Історія
1 серпня 1934 р. було створено об'єднану сільську гміну Старий Диків в Любачівському повіті Львівського воєводства. До неї увійшли сільські громади: Милків, Мощаниця, Новий Диків, Старе Село, Старий Диків, Старі Олешичі, Улазів, Футори, Цівків[4].
У середині вересня 1939 року німці окупували територію гміни, однак вже 26 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова вона належала до радянської зони впливу. Однак Сталін обміняв Закерзоння на Литву і на початку жовтня СРСР передав північну половину гміни німцям, територію гміни розділив кордон, а з прикордонних сіл СРСР відселив селян у Південну Бесарабію. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, вся територія знову була окупована німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи цією територією.
У жовтні 1944 року західні райони Львівської області віддані Польщі, а українське населення вивезено до СРСР та на понімецькі землі.
Сусідні гміни
Гміна Старий Диків межує з такими гмінами: Адамівка, В'язівниця, Обша, Олешичі, Терногород, Чесанів.
Примітки