Сокіл (Кам'янець-Подільський район)

село Сокіл
Михайлівська церква Михайлівська церква
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Кам'янець-Подільський район
Тер. громада	Жванецька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA68020070210073854
Основні дані
Населення	906
Площа	1,607 км²
Густота населення	447,42 осіб/км²
Поштовий індекс	32377
Телефонний код	+380 3849
Географічні дані
Географічні координати	48°32′4″ пн. ш. 26°39′7″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради	32377, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Сокіл
Карта
Сокіл
Сокіл
Мапа
Сокіл у Вікісховищі

Со́кіл — село в Україні, у Жванецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Назва

Щодо назви села, то тут існують дві легенди. Одна розповідає, що в сиву давнину на скелястих берегах Дністра водилось багато птахів — соколів. Від того і походить назва села. Друга — про те, що в давні часи, коли ще річка звалась не Дністер, а Тірке, її прямовисні скелі звались соколами.

Географія

Наддністрянське село Сокіл розкинулося на лівому березі Дністра, за 25 кілометрів від Кам’янця-Подільського. На відстані 12,2 кілометра від центру села проходить автошляху національного значення Н03.

Клімат

Сокіл знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління.

Історія

У районі села виявлено кілька стоянок середнього (100—40 тис. років тому) і пізнього (40— 13 тис. років тому) палеоліту, залишки поселень трипільської культури, скіфських та давньоруських часів.

Вперше Сокіл згадується в історичних документах 1406 року.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

В 1932–1933 селяни села пережили сталінський геноцид.

Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках жителі села вчергове пережили голод.

В 1981 році почалось заповнення басейну Дністра водою, яке тривало шість років, внаслідок цього частина села Сокіл затоплено в долині річки Дністер.

З 1991 року в складі незалежної України.

8 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Жванецької сільської громади.^[1] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

24 Червня 2022 року селі в рамках деколонізації перейменовано вулицю Гагаріна — на вул. Сонячна.^[2]

Населення

Населення становить 719 осіб станом на 2001 рік.

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.

Туризм

Село є популярним місцем для відпочинку серед місцевого населення. Відстань 25 км від міста Кам'янець-Подільський до села займає до п'ятдесяти хвилин на автомобілі. За рахунок пологого берегу та теплого клімату тут знаходиться декілька пляжів для відпочинку як: платних, приватних зі благо-устроєм, так і диких. Діють бази відпочинку, садиби, які надають широкий спектор послуг за кошти для відпочиваючих.

Відомі уродженці

• Богданович Анатолій Максимович (1882—1914) — український письменник, журналіст.

Охорона природи

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Галерея

• 
  В'їзд у село
• 
  В центрі села
• 
  Будинок культури
• 
  Школа
• 
  Михайлівська церква
• 
  Капличка
• 
  Дитячий садок
• 
  Автобусна зупинка
• 
  Куточок зеленого туризму
• 
  Дністер біля села

Див. також

• Поділля — історико-географічна область.
• Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
• Подільський говір — різновид говорів української мови.

Примітки

1. ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
2. ЖВАНЕЦЬКА ГРОМАДА ВЖЕ ПЕРЕЙМЕНУВАЛА ВУЛИЦІ.

Посилання

Sokół (2) wś. nad Dniestrem // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 25. (пол.)