Крушанівка

село Крушанівка
Крушанівка Успенська церква Крушанівка Успенська церква
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Кам'янець-Подільський район
Тер. громада	Староушицька селищна громада
Код КАТОТТГ	UA68020270060084146
Основні дані
Засноване	XVIII ст.
Населення	765 (станом на 01.01.2010)
Площа	1,87 км²
Густота населення	410,7 осіб/км²
Поштовий індекс	32390
Телефонний код	+380 3849
Географічні дані
Географічні координати	48°40′17″ пн. ш. 26°55′58″ сх. д.
Водойми	р.Верховина
Відстань до обласного центру	130 км
Відстань до районного центру	32 км
Місцева влада
Адреса ради	32300, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Крушанівка
Карта
Крушанівка
Крушанівка
Мапа
Крушанівка у Вікісховищі

Крушані́вка — село в Україні, у Староушицькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Назва

По берегах місцевого струмка росли буйні зарослі крушини, старожили пригадували, що саме серед цих кущів була побудована перша хата. І саме назва цих кущів і дала найменування селу — «Крушанівка». Історично початково зафіксована назва «Крушинівка» у праці «Парафії та церкви Подільської єпархії», виданій 1901 року під редакцією священика Юхима Сіцінського. Назва Крушанівка зафіксована вже 1925 року у виданій у Вінниці книжці «Населені місця Поділля».

Географія

Крушанівка розташована на пологій низині, розділеній невеликим струмком на дві частини. Територія села на півночі примикає до села Нефедівці, а на схід і захід від нього лежать Рункошів та Ленівка, знаходиться за 33 км автодорогами від міста Кам'янець-Подільський.

Клімат

Крушанівка знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія

В документальних джерелах вперше згадується у першій половині XVIII століття, приписаним до Китайгородської єпархії.

У 1853 року на кошти прихожан і місцевого священика Івана Надольського, який пожертвував понад 3000 рублів, тут було збудовано кам'яну церкву, а в 1860 році відкрито школу грамоти.

Із книжки Віктора Гульдмана «Помісне землеволодіння в Подільській губернії», виданій 1898 року, довідуємося, що Крушинівка належала спадкоємцям грецької підданої Лукії Кумбарі, власниця мешкала в Одесі, а маєток перебував у керуванні капітана Генерального штабу Павла Аристовича Коцебу.^[1]

У 1900 році з'явилося нове приміщення церковно-парафіальної школи, де навчалось 37 учнів з 148 дітей шкільного віку.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

В 1932–1933 селяни села пережили жахливі події — Голодомор.

Кам’яна церква, що збудували в 1853 року на кошти прихожан і місцевого священника Івана Надольського і справу якого продовжив його син Євтихій, а далі внук Арсеній та правнук Михайло. Останнього в роки терору розстріляли за наказом НКВС за відмову зректися від віри.

Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голод.

1960 року до складу села увійшло село Яр-Крушанівський.

24 лютого 1984 року тодішній колгосп було визнано переможцем у Всесоюзному змаганні за успішне виконання державного плану економічного і соціального розвитку СРСР і нагороджено.

З 1991 року в складі незалежної України.

7 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад село увійшло до складу Староушицької селищної громади.^[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Населення

1900 році в селі проживало 1250 чоловік і було 294 двори.

У 1901 році населення – українці, православні, 619 душ чоловічої статі та 631 душа жіночої статі, католиків – до 140 душ і євреїв – понад 50 душ обох статей.

За Всесоюзним переписом 1939 року у селі проживало 1443 жителі.

У 2010 році населення становить 765 осіб (з 330 дворів).

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Економіка та інфраструктура

В селі працюють дев'ятирічна школа І-ІІ ступенів, дитячий садочок, клуб, бібліотека, медпункт. Проводиться розробка піщаного кар'єра і каменоломень білого вапняку та діє на території ТОВ ВКФ «Агро-Еко XXI».

Збудовано майданчик для міні-футболу нового покоління зі штучним покриттям. Існує сільська команда «Титан», яка бере участь у районній першості з футболу.

Історико-архітектурні пам'ятки

• Церква Успіння; Церква збудована, ймовірно, у першій половині XVIII ст. В 1740 р. — триповерхова дерев'яна споруда, дах солом'яний. Нову кам'яну споруду зведено у 1834–1853 рр. Розміри її 24,5×12,1 м, висота дзвіниці 29,1 м.
• Пам'ятник загиблим у Другій світовій війні;
• Пам'ятник жертвам голодомору.

Охорона природи

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». На південь від села розташований Брідок.

В Крушанівському яру є джерело, яке місцеві називають «Ринва». Також, можна добратися до «Молочного каменя», звідти відкриється неймовірний краєвид на Совиний і Крушанівський яри.

Відомі люди

Уродженці

• Лавсь­кий Анатолій Йосипович — керівник міськрайонного управління Держпродспоживслужби.^[3]

Проживали, перебували

• Надольський Михайло — священик, якого радянська влада виселила з Крушанівки, ув’язнила і згодом розстріляла.
• Гінзеровський Олександр — підприємець, керівник ТОВ ВКФ «Агро-Еко XXI».

Див. також

• Поділля — історико-географічна область.
• Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
• Подільський говір — різновид говорів української мови.
• Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Примітки

1. БЕЗ ТУРИСТИЧНИХ АМБІЦІЙ, АЛЕ IЗ ВЕЛИЧЕЗНОЮ ЛЮБОВ’Ю ДО СЕЛА.
2. ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
3. МАЮ НАДІЙНИЙ І ПРОФЕСІЙНИЙ КОЛЕКТИВ.

Посилання

• Крушанівська церква у книжці Жарких М. І. «Храми Поділля» [Архівовано 10 листопада 2017 у Wayback Machine.];
• Загальні відомості про сільраду
• Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. Том 2. — Видавництво політичної літератури України. — К.: 1969. — с.484-488.