Се́лище — село в Україні, у Баришівській селищній громаді Броварського району Київської області . Населення — 944 особи.
Розташоване на місці давньослов'янського поселення на лівому березі Трубіжу за 46 км від районного центру — м. Бровари .
Археологи дослідили на території села майстерню ювеліра часів Русі .
В'їзд в село За Гетьманщини , до 1781 року Селище було у складі Баришівської сотні Переяславського полку .
З 1756 року діяла Георгіївська церква[ 1]
З ліквідацією Гетьманщини , Селище перейшло до складу Остерського повіту Київського намісництва . За описом 1787 року у Селищі була 491 особа, село у володінні «казених людей» , козаків і власника полковника Андрія Іваненка [ 2]
Від початку XIX ст. Селище у складі Переяславського повіту Полтавської губернії .
Є на мапі 1816 року[ 3]
Селище. Церква св. Георгія. 1909-13 Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Баришівської волості Переяславського повіту Полтавської губернії мешкало 1396 осіб, налічувалось 262 дворових господарства, існували православна церква, 2 постоялих будинки, лавка, 54 вітряних млини, маслобійний завод[ 4]
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1518 осіб (728 чоловічої статі та 790 — жіночої), з яких 1501 — православної віри[ 5]
Село населяли земельні козаки, які в 1914 році збудували найкращу церкву в околицях[джерело? .
У 1929 році в селі почався масовий колгоспний рух.
Селище. Дивовижний інтер'єр дерев'яного храму У 1930 році у Селищі створюється перший колгосп імені Паризької Комуни, першим головою якого став Пушня Ф. П. До нього увійшло 170 дворів і 510 осіб. Потім у тому ж році був створений колгосп ім. Т. Г. Шевченка. Головою колгоспу був обраний Кириленко І. А., куди вступило 67 дворів і 190 осіб. В сільській школі навчалось 130—150 дітей.[ 6]
За роки радянської влади село постраждало від репресій та Голодомору .
В селі діє середня школа , є бджолярська організація і кінологічна служба. Поряд з селом невеличкий лісок.
З 1960-х в селі проживає і служить відомий священник і дисидент Михайло Макєєв .
На околиці поселення створене так зване чорнобильське містечко, де побудовані типові будинки для переселенців із Зони відчуження.
До 12 червня 2020 року було центром Селищанської сільської ради .
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 985 осіб, з яких 432 чоловіки та 553 жінки.[ 7]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 939 осіб.[ 8]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[ 9]
↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 19 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021 .↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6 . — С. 100, 271
↑ Подробная карта Российской Империи и близлежащих заграничных владений. Столистовая карта . www.etomesto.ru . Архів оригіналу за 19 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021 .↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885.(рос. дореф.) ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-176. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні : Київський обласний том. — «Буква», 2008↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019 .[Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine .] ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019 .[Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine .] ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Київська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019 .[Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine .]
