Розбір (пол. Rozbórz) — розташоване на Закерзонні село в Польщі, у гміні Переворськ Переворського повіту Підкарпатського воєводства.
Населення — 2047 осіб (2011[1]).
Історія
Розбір вперше згаданий в 1384 р., коли Ян з Тарнова надав розпорядження про закріпачення села.
У 1831 р. в селі було 182 греко-католики, які належали до парохії Миротин Каньчуцького деканату Перемишльської єпархії.[2]
Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1888 р. Розбір знаходився у Ланцутському повіті Королівства Галичини і Володимирії, було 208 будинків і 1130 мешканців, з них 906 римо-католиків, 206 греко-католиків і 18 євреїв.[3] На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості.
У 1939 році в селі проживало 2080 мешканців, з них 340 українців-грекокатоликів, 1715 поляків і 25 євреїв[4]. Село входило до ґміни Переворськ Переворського повіту Львівського воєводства. Греко-католики належали до парохії Миротин Лежайського деканату Перемишльської єпархії.[5]
16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР (255 осіб — 66 родин)[6]. Решту українців у 1947 р. під час операції «Вісла» депортовано на понімецькі землі[7].
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:
|
Загалом
|
Допрацездатний вік
|
Працездатний вік
|
Постпрацездатний вік
|
Чоловіки
|
996
|
213
|
670
|
113
|
Жінки
|
1051
|
245
|
577
|
229
|
Разом
|
2047
|
458
|
1247
|
342
|
Примітки