Підводні човни типу «Черчилль» (Churchill) — тип ПЧА багатоцільового ВМС Великої Британії. Було побудовано і передано флоту 3 човни. Був продовженням розвитку типу «Веліант».
Підводні човни типу «Черчилль» будувалися як продовження типу «Веліант», коли по завершенні програми «Резолюшн» вивільнилися ресурси.[1] Основні розміри залишилися колишніми.
Два човни (Churchill і Courageous) будувалися на верфі Vickers- Armstrongs в Барроу-ін-Фернесс, третя (Conqueror) на верфі Cammell Laird в Біркенхед. Їх головним завданням була боротьба з радянськими атомними підводними човнами, другорядною — з надводними кораблями.
Покращення, порівняно з попереднім типом, були передусім внутрішні: гідроакустичне озброєння і зниження шумності. Човни отримали новий процесор для обробки акустичних сигналів і нове звукопоглинальне покриття корпусу. У 1973–1977 роках човни типу «Черчилль», паралельно з іншими, пройшли середній ремонт і перезавантаження активної зони на верфі в Чатем. Тоді ж отримали новий сонар типу 2020 і ГПБА типу 2026.
Основну частину служби човни провели у Північній Атлантиці, діючи в складі підводних сил НАТО (NORSUBLANT).
Однак у 1982 році вони брали участь в Англо-аргентинської війни і човен «Conqueror» став першим і з тих пір єдиним АПЧ, котрий потопив корабель в ході бойових дій.
Більш старі човни типів «Valiant», «Черчилль» виводилися з активного складу передчасно, через виявлений розтріскування трубопроводів першого контуру реактора. Останній човен був виведений в резерв 10 квітня 1992 року. Після вивантаження реакторного палива та періоду відстою, човни проходять утилізацію.