PROFILBARU.COM

Зміна чинного водокресу залежно від осадки судна

Ватерлі́нія (англ. waterline — «лінія води»), у 2000-ні роки пропонується назва водокре́с^[1] — лінія границі дотику спокійної поверхні води з корпусом судна. Також, в теорії корабля ватерлінія (теоретична) — елемент теоретичного креслення: лінія перерізу теоретичної поверхні корпусу судна горизонтальною площиною^[2].

Види

Розрізняють такі види ватерлінії:

конструктивна ватерлінія (КВЛ або англ. DWL) — ватерлінія, яку беруть за основу побудови теоретичного кресленика і яка відповідає одержаній попереднім розрахунком повній водотоннажності судна та нормальній водотоннажності корабля^[2];
розрахункова ватерлінія — водокрес, що відповідає осадці судна, для якої визначаються його розрахункові характеристики. При визначенні розрахункових характеристик розрахунковою ватерлінією вважають: для кораблів — ватерлінію, що відповідає нормальній водотоннажності, для суден — водокрес, що відповідає осадці по центру кола вантажної марки;
чинна ватерлінія — лінія перерізу теоретичної поверхні корпусу судна площиною, положення якої визначається посадкою судна^[2]. Чинна ватерлінія визначається формою судна, його середньою густиною, а також ступенем хвилювання води у даній водоймі.

Використання

Площа ватерлінії використовується для обчислення коефіцієнта повноти корпусу. Форма площі ватерлінії, точніше її осьовий момент інерції є фактором, що визначає характеристики остійності. Очевидно, що у залежності від умов навантаження, крену і диференту форма площини ватерлінії, а з нею й остійність, можуть змінюватись.

Довжина по ватерлінії служить відмітним лінійним розміром при визначенні числа Фруда для водотоннажних суден, і отже, їх теоретичної швидкості.

Вантажна марка

Таблиця, відповідності осадки судна до його завантаженості та риски вантажної марки

Вантажна марка (англ. Load line, англ. Plimsoll line) — система знаків на бортах судна у частині мідель-шпангоута, що визначає допустиму осадку для різних районів та умов плавання^[2]. Вантажна марка визначає рівень, до якого судно може бути безпечно навантажене. При завантаженні судна воно сідає глибше у воду і відмітка опускається ближче до поверхні води.

Британським політиком Семюелем Плімсолем (англ. Samuel Plimsoll, 1824–1898) була запропонована система всеосяжного маркування суден, що дозволила визначати найбільшу завантаженість корабля у залежності від пори року та регіону.

Букви на вантажній марці означають:

Символ	Розшифрування	Позначення
TF	Tropical Fresh Water	Прісна вода в тропіках
F	Fresh Water	Прісна вода
T	Tropical Seawater	Морська вода в тропіках
S	Summer Seawater	Літня морська вода
W	Winter Seawater	Зимова морська вода
WNA	Winter North Atlantic	Зимова північноатлантична вода

Взимку шторм і висока хвиля може розхитати судно чи залити палубу — тому потрібен додатковий запас плавучості. Північна Атлантика — особливо штормонебезпечний регіон із загрозою обмерзання — там запас плавучості повинен бути ще вищими. Тропічні води, навпаки, спокійні, там судно можна більше завантажувати.

Марки F і TF відповідають S і T, перерахованим для густини прісної води.

Див. також

Примітки

↑ Ватерлиния // Російсько-українсько-англійський військовий словник: Близько 20 000 слів / Уклад.: В. Я. Карачун, І. А. Черненко, С. М. Чиж, О. О. Карачун. — К.: Техніка, 2001. — С. 43. — 750 с. — ISBN 966-575-000-3.
↑ ^а ^б ^в ^г ДСТУ 2355-94 Розміри надводних кораблів і суден головні. Терміни, визначення та літерні позначення.

Джерела

Статика корабля: Учебное пособие / Р. В. Борисов, В. В. Луговский, Б. В. Мирохин, В. В. Рождественский. — 2-е изд., перераб. и доп. — СПб.: Судостроение, 2005. — 256 с. — ISBN 5-7355-0634-X. (рос.)
Особливості проектування морських транспортних суден: Навчальний посібник^{[недоступне посилання з травня 2019]} / О. В. Бондаренко, О. І. Кротов, Л. О. Матвєєв, С. О. Прокудін. — Миколаїв: УДМТУ, 2003. — Ч. 1. — 72 с. (укр.)
Новиков А. И. Грузовая марка морских судов. — Севастополь: Кручинин Л. Ю., 2006. — 160 с. — ISBN 966-8389-17-4. (рос.)
Донцов C. B. Основы теории судна: учебное пособие/ С. В. Донцов.- Одесса: Феникс, 2007. -142 с. (рос.)