Південносахарські степи та рідколісся, також відомі як пустеля Південної Сахари, — екорегіон у складі біому пустель і чагарників Північної Африки.
Ця смуга є перехідним регіоном між надпосушливим центром Сахари (екорегіон пустеля Сахара) на півночі та більш вологим Сахелем на півдні.
[1]
У доісторичні часи на луках після опадів паслись мігруючі газелі та інші копитні.
В історичні часи надмірний випас домашньої худоби призвів до деградації пасовищ.
[1]
Незважаючи на назву екорегіону, у цьому районі мало «рідколісь»; ті, що існують, як правило, це акація та чагарники вздовж річок і у ваді.
[2]
Розташування та опис
Екорегіон охоплює 1 101 700 км² в Алжирі, Чаді, Малі, Мавританії, Нігері та Судані.
Простягається на схід і захід через континент у вигляді смуги, утворюючи перехід між надпосушливою пустелею Сахара на півночі та луками і саванами Сахель на півдні.
[3][2][1]
Клімат
Клімат екорегіону — спекотний напівпосушливий клімат (Класифікація кліматів Кеппена (BSh)).
Цей клімат характерний для степів зі спекотним літом і прохолодною або м’якою зимою, мінімальною кількістю опадів.
Середня температура найхолоднішого місяця вище 0°C
[4][5]
Рухи внутрішньотропічної зони конвергенції (ITCZ) приносять літні дощі у липні та серпні, що є в середньому від 100 до 200 мм, але сильно змінюються з року у рік.
Ці дощі підтримують літні пасовища, рідколісся та чагарники вздовж сезонних водотоків.
[6]
.jpg)
