Північно-західна частина Цайдамської западини розташована на висоті 2600-2900 м над рівнем моря. Вона представлена піщано-глинистою пустелею, в якій подекуди зустрічаються ярданги та інші еолові форми рельєфу. Південно-східна частина западини розташована нижче і відділена від північно-західної частини уступом висотою 100 м. Тут зустрічаються численні солончаки та безстічні солоні озера, загальна площа яких становить третину від площі Цайдамської западини. Найбільшим солончаком регіону є Кархан-Плая[en], яка складається з кількох солоних озер, найбільшим з яких є Дабсан-Нур[ru]. У підніжжя гір, що оточують Цайдамську западину, розташовані численні алювіальні конуси, сформовані відкладами річок та сезонних водних потоків.
Клімат
Через велику висоту над рівнем моря та віддаленість від океану екорегіон має суворий холодний пустельний клімат (BWk за класифікацією кліматів Кеппена), незважаючи на те, що він розташований на одних широтах з Грецією. Зими тривалі і морозні, а навесні в регіоні часто трапляються сильні вітри та піщані бурі. Середньорічна температура коливається від 4 до -6 °C, середня температура липня коливається від 15 до 18 °C, а середня температура січня — від -11 до -15 °C. Цайдамська западина лежить на північ від багатьох інших гірських хребтів, і південноазійські мусони[en], які зволожують більшу частину Тибетського нагір'я, майже не досягають її. Північні гори, натомість, блокують проникнення в регіон арктичної вологи. У результаті північно-західна частина басейну є одним із найпосушливіших місць у Китаї, а середньорічна кількість опадів там становить лише 35 мм. Біля підніжжя гір та на їх схилах опадів випадає дещо більше, переважно під час літніх гроз.
Флора
Рослинний покрив на більшій частині Цайдамської западини представлений рідкісними пустельними рослинними угрупованнями, які ростуть на гравійних, добре дренованих ґрунтах. На верхніх частинах алювіальних конусів, де ґрунтові води залягають ближче до поверхні, та в каньйонах, сформованих річками, що стікають з навколишніх гір, зустрічаються розкидані чагарники. Рівнинні території, розташовані на віддаленні від гір, можуть майже повністю бути позбавленими рослинності.
Східна частина Цайдамського басейну отримує більше опадів і має відносно вищий рівень рослинного покриву. Серед поширених тут рослин слід відзначити зайсанський саксаул (Haloxylon ammodendron), холодостійкий ксерофітний чагарник, джунгарську реомюрію[sv] (Reaumuria soongarica) та ефедру Пржевальського (Ephedra przewalskii), а також тангутську нітранію[vi] (Nitraria tangutorum), пагорбовий курай (Salsola collina) та різні види тамариксів (Tamarix spp.). У гравійних та піщаних пустелях на північному заході Цайдамського басейну рослинність майже повністю відсутня. Також рослинний покрив майже відсутній на солоних рівнинах, де товщина сольових відкладень подекуди досягає 15 м.
В південній частині Цайдамського басейну, на найбільш низьких висотах, на берегах річок, що стікають з гір Куньлуню, зустрічаються великі солончакові луки. Серед рослин, що зустрічаються у цьому холодному, затопленому та засоленому середовищі, слід відзначити кобрезію Літтлдейла[sv] (Kobresia littledalei), житній колосняк[sv] (Leymus secalinus) та сибірську кноррінгію[en] (Knorringia sibirica).
На великих висотах гір регіону зустрічаються чагарники, пристосовані до холодних, вітряних, напівпосушливих умов. Серед рослин, що зустрічаються в цій альпійській пустелі, слід відзначити передусім тибетську аянію[fr] (Ajania tibetica) та сірий білолізник (Krascheninnikovia ceratoides). Невисокі голчасті трави, такі як напівсидячеквіткова ковила[sv] (Stipa subsessiliflora), подекуди утворюють розріджений трав'яний покрив.
В оазах, які живляться талою водою з навколишніх гір, раніше зустрічалися гаї, де переважала євфратська тополя[en] (Populus euphratica). Наразі екологія цих місць значно змінена зрошуваним землеробством.
Оцінка 2017 року показала, що 19 755 км², або 10 % екорегіону, є заповідними територіями[1]. Основною природоохоронною територією екорегіону є Природний заповідник озер Келуке та Туосу.
Примітки
↑ абDinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
