Кампа́нія «Про́ти деграда́ції осві́ти» (ПДО) — всеукраїнська громадянська кампанія із недопущення ухвалення проєктів Законів України «Про вищу освіту» № 7486-1, 9655 та 1187. Тривала з 2010 по 2013 роки. З червня 2013 року кампанія відбувалась також проти ухвалення законопроєкту № 2060а, з метою захистити ЗНО від знівелювання його значення (у рамках кампанії на захист ЗНО). Результатом стало неухвалення всіх проєктів законів, проти яких виступала громадськість, а також ухвалення після перемоги Євромайдану у 2014 році законопроєкту № 1187-2, який розробляли та підтримували зокрема активісти кампанії.
8 листопада 2010 року МОН оприлюднює у новій редакції законопроєкт «Про вищу освіту»[2]. У деяких активних студентських та громадських середовищах одразу виникає занепокоєння, оскільки у документі передбачено низку норм, які сприяють поглибленню корупції у вищих навчальних закладах, підсилюють комерціалізацію освіти, обмежують студентське самоврядування. Зокрема, новим проєктом закону, у порівнянні з чинним законом № 2984-14[3], дозволялося необмежено збільшувати платню студентам-контрактникам протягом строку навчання, скасовувалась гарантія про прийняття на перший курс за безплатною формою навчання студентів дистанційної (заочної), вечірньої та екстернатної форм навчання, зникли положення про мінімальну межу фінансування підготовки кадрів та можливості поєднання форм навчання, скорочувалось держзамовлення на 42 %[4][5][6] та з'явилось багато заплутаних і юридично неправильних формулювань[7].
Цікаво, що більшість «небезпечних» норм були сформульовані ще у 2008 році за часів перебування на посаді міністра освіти і науки Івана Вакарчука[4].
12 жовтня 2010 року Незалежна студентська профспілка «Пряма дія» спільно з ВМО «Фундація регіональних ініціатив» проводять всеукраїнську акцію проти запровадження Кабінетом Міністрів України платних послуг у ВНЗ постановою № 796[8][9]. Після цього київський осередок Громадянського руху «Відсіч», активного учасника «АнтиТабачної кампанії», налагоджує зв'язок із організаторами акцій для скоординованих дій у питаннях освіти.
Після декількох міжорганізаційних зборів протягом грудня 2010 — січня 2011, коли стало відомо про реєстрацію законопроєкту № 7486-1, до участі у новоствореній кампанії долучаються «Спудейське братство НаУКМА» та «Студколегія НаУКМА», однак дуже скоро вони перестають фігурувати організаторами. Переважно ті самі люди у рамках кампанії називають себе у подальшому «Ініціативна група НаУКМА». У першому протесті 31 січня 2010 року також брали участь Братство бойового звичаю «Спас» та «Центр візуальної культури».
З березня 2011 року до участі у кампанії долучається Українська асоціація студентського самоврядування.
З жовтня 2011 року з активістами ГР «Відсіч» як журналісти налагоджують контакти представники Громадянської служби «Свідомо»[10], одразу ставши до співпраці у рамках кампанії «Проти деградації освіти».
Громадянська кампанія під такою назвою виникла 3 червня 2013 року з метою захистити зовнішнє незалежне оцінювання від скасування та/або знівелювання його значення при вступі абітурієнтів до вищих навчальних закладів. Розпочали активісти Громадянського руху «Відсіч» у рамках кампанії «Проти деградації освіти» у відповідь на реєстрацію у Верховній Раді України 18 травня 2013 року Проєкту закону про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» під № 2060а.
Під час здійснення кампанії активісти влітку 2013 року переважно поширюють листівки біля вищих навчальних закладів, в яких розповідають наслідки для ЗНО в разі ухвалення законопроєктів № 2060а та № 1187 «Про вищу освіту». Активісти також розповідають про роль ініціаторів та авторів законопроєктів, зокрема про Григорія Калетніка, Ігоря Калєтніка, Сергія Ківалова та Миколу Сороку.
Кампанія проходить переважно без ексцесів. Однак у Вінниці біля Вінницького національного аграрного університету активісти, а також журналісти, постійно стикаються з побиттями та нападами з боку керівництва вишу, членів «Добровільної народної дружини» та студентів. Президентом і колишнім ректором університету є Григорій Калетнік.
Усі спроби ухвалити законопроєкти, проти яких виступала громадськість, закінчилися невдачею. 2012 року дослідники через це називали український студентський рух найуспішнішим у Європі, попри його слабкість[182].
8 квітня 2014 року Верховна Рада України проголосувала у першому читанні за один з альтернативних законопроєктів, зареєстрованих у парламенті, — № 1187-2.[183] Після цього голосування за законопроєкт у другому читанні, на думку активістів, затягувалось. Студенти провели декілька акцій з вимогами якнайшвидшого ухвалення законопроєкту.[184][185] 1 липня законопроєкт був ухвалений у другому читанні[186][187], а 1 серпня — підписаний Президентом України[188]. Введений в дію — 6 вересня 2014 року.[189]