Політика «Трьох червоних прапорів»

Політика «Трьох червоних прапорів»

Політика «Трьох червоних прапорів» ( кит.: 三面红旗) - була програмою Комуністичної партії Китаю наприкінці 1950-х років, спрямованою на швидку побудову соціалістичної держави. Цей курс включав нову генеральну лінію, спрямовану на соціалістичне будівництво, Великий стрибок та створення народних комун.^[1][2][3]

У перших роках існування Китайської Народної Республіки, Мао Цзедун встановив мету перевести китайське суспільство до комунізму в найкоротші строки, створюючи умови для досягнення надзвичайної економічної ефективності. Для здійснення цього задуму було представлено на Другій сесії VIII з'їзду Комуністичної партії Китаю в 1958 році курс "Трьох червоних прапорів", який передбачав проведення політики в трьох основних напрямках:

1. Нова генеральна лінія партії^[zh],яка заклала фундамент політики маоїзму. Генеральна лінія спонукала китайський народ «щосили прагнути до висот і будувати соціалізм із більшими, швидшими, кращими й економічнішими результатами» ^[2].
2. Утворення народних комун^[en]. До кінця 1958 року майже всі китайські селяни були об'єднані в комуни, у кожній з яких було в середньому по 5 000 дворів. Основний принцип організації народних комун полягав у радикальному усуспільненні життя членів комун (від економічних аспектів - вилучення приватної власності, ліквідація присадибних ділянок, розподіл за працею - до побутових аспектів життя, пов'язаних із питаннями постачання та харчування). Комуни проіснували до їх ліквідації на початку 1980-х років за Ден Сяопіна.
3. Програма Великого стрибка, втілення якого розпочалася 1958 року, була спрямована на здійснення швидкого осучаснення за рахунок використання величезних трудових ресурсів Китаю в сільськогосподарських і промислових проєктах. Однак натомість "Великий стрибок" призвів до економічної розрухи і десятків мільйонів смертей від голоду, а тому на початку 1962 року від програми в цілому відмовилися^[4].

Примітки

1. Woo, X. L. ; Two Republics in China: How Imperial China Became the PRC; Algora Publishing, New York, (2014) p. 155
2. Yang Jisheng (2012). Tombstone: The Great Chinese Famine, 1958—1962 (Kindle edition). Farrar, Straus and Giroux. p. 87. ISBN 978-1466827790.
3. The Other China: Hunger Part I — The Three Red Flags of Death (1976). Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 24 жовтня 2020.
4. Революция Мао. EconomistUA (рос.). 27 лютого 2017. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 24 жовтня 2020.