Полтавська округа
Не плутати з
округою Полтава — адміністративно-територіальним утворенням часів нацистської окупації 1941-1943 рр.
Полтавська округа
Основні дані
Країна :
УСРР
Губернія :
Полтавська (до 1925)
Утворена:
1923
Ліквідована:
1930
Населені пункти та ради
Окружний центр:
Полтава
[[Зображення:Карта Полтавської округи, адміністративний поділ від 1 жовтня 1925
|300px|Мапа округи]]
Мапа округи
Окружна влада
Полта́вська окру́га — адміністративно-територіальна одиниця в УСРР , що існувала від березня 1923 року по вересень 1930 року. Центр округи — місто Полтава .
На 1930 рік округа займала 14,9 тис. км². Населення 1 089,4 тис. осіб, міського — 13,1%. За національністю: українців — 93,7%, росіян — 3,5%, євреїв — 2,1%. Залізниць було 414 км. Зернові займали 88% посівних площ, з них пшениця — 34,2%, жито — 32,8%, ячмінь — 14,7%[1] .
Історія
Полтавську округу було утворено 7 березня 1923 року у складі Полтавської губернії із 20 волостей Полтавського повіту , 13 волостей Зіньківського повіту , 13 волостей Кобеляцького повіту , 3 волостей Миргородського повіту , 2 волостей Красноградського повіту та 1 волості Хорольського повіту . Замість 52 волостей і 344 сільрад було створено 17 районів: Баляснівський (Піщанський) , Білицький , Білоцерківський , Диканський , Зіньківський , Кобеляцький , Ковалівський , Малоперещепинський , Мачуський , Новосанжарський , Опішнянський , Решетилівський , Рунівщинський , Супрунівський , Царичанський (Китайгородський) , Чутівський , Шишацький та 156 сільрад. Площа округи склала 7 243 квадратних версти, населення — 630 241 осіб.
13 березня 1925 року райцентр Піщанського району перенесено із села Піщаного до села Балясного , а район перейменовано на Баляснівський; райцентр Китайгородського району перенесено з містечка Китайгород до Царичанки і район перейменовано на Царичанський.
1925 року також розформовано Білоцерківський і Ковалівський райони. 3 червня того ж року Полтавській окрузі передано частину розформованої Червоноградської (Красноградської) округи : Великобучківський, Сахновщанський , Кегичівський (без Верхньоорільської сільради), Червоноградський (назва на той час Красноградського району ), Карлівський , Машівський , Руновщанський райони, частини Зачепилівського , Котовського і Нехворощанського районів. Царичанський район Полтавської округи віднесено до Катеринославської округи . Тією самою постановою до Полтавської округи віднесено частину районів Охтирської округи розформованої Харківської губернії : Грунський, Котелевський і Рублівський райони . Оскільки в Полтавській окрузі стало два Руновщанські райони , 30 вересня 1925 року Руновщанський район з територією першого складу Полтавської округи було розформовано. Тоді ж розформовано й Мачуський район, а їх території приєднано до сусідніх районів. Центр Супрунівського району із села Супрунівки перенесено до міста Полтави, і район перейменовано на Полтавський.
Відтак, 1925 року після всіх реорганізацій у Полтавській окрузі було 24 райони, 347 сільрад.
18 квітня 1929 року розформовано Балясніський та Великобучківський райони Полтавської округи, а їх територію розподілено: першого — між Диканським, Решетилівським і Шишацьким районами, другого — між Зачепилівським і Сахновщанським районами.
Полтавську округу розформовано 2 вересня 1930 року.
Керівники округи
Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У
Голови окружного виконавчого комітету
Національний склад
Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[2]
населення
українці
росіяни
євреї
німці
поляки
білоруси
м. Полтава
91 763
68,5
8,9
20,1
0,4
0,9
0,6
Баляснівський район
31 473
99,4
0,4
Білоцерківський район
28 589
99,6
0,2
0,1
Великобучківський район
18 632
92,6
0,4
6,9
Грунський район
35 209
99,3
0,4
0,1
0,1
Диканський район
35 532
99,1
0,6
0,1
Зачепилівський район
41 152
74,0
25,9
Зіньківський район
57 127
98,3
0,4
1,1
Карлівський район
52 730
97,3
1,8
0,3
0,1
0,1
0,1
Кегичівський район
29 641
96,0
3,5
0,1
0,1
0,1
Кобеляцький район
62 985
96,6
0,8
2,3
0,1
0,1
Котелевський район
26 542
99,2
0,4
0,1
0,1
Красноградський район
66 679
76,3
20,6
2,4
0,2
0,1
0,1
Малоперепищенський район
43 513
99,4
0,4
Машівський район
36 547
99,2
0,4
Нехворощанський район
38 781
99,5
0,2
Новосанжарський район
45 680
99,3
0,2
0,1
Опішнянський район
49 348
99,4
0,3
Полтавський район
57 491
99,1
0,5
0,1
0,1
0,1
Решетилівський район
62 828
99,4
0,3
0,0
Рублівський район
20 863
99,3
0,5
Руновщанський район
33 114
98,8
0,7
0,1
0,1
Сахновщинський район
44 070
98,0
1,0
0,3
0,4
0,1
Чутівський район
32 031
97,7
1,4
0,1
0,1
0,1
0,1
Шишацький район
47 013
99,2
0,5
0,1
Полтавська округа
1 089 333
93,7
3,5
2,1
0,2
0,1
0,1
Мовний склад
Рідна мова населення Полтавської округи за переписом 1926 року[2]
населення
українська
російська
інша
м. Полтава
91 763
62,7
23,7
13,6
Баляснівський район
31 473
99,2
0,4
0,3
Білоцерківський район
28 589
99,6
0,2
0,2
Великобучківський район
18 632
92,5
0,5
7,0
Грунський район
35 209
99,1
0,5
0,4
Диканський район
35 532
99,1
0,6
0,3
Зачепилівський район
41 152
73,9
26,0
0,2
Зіньківський район
57 127
98,3
0,6
1,1
Карлівський район
52 730
97,3
1,9
0,8
Кегичівський район
29 641
95,0
4,4
0,5
Кобеляцький район
62 985
96,1
1,9
2,0
Котелевський район
26 542
99,2
0,4
0,4
Красноградський район
66 679
74,9
23,3
1,7
Малоперепищенський район
43 513
99,2
0,4
0,4
Машівський район
36 547
99,1
0,5
0,4
Нехворощанський район
38 781
99,5
0,2
0,4
Новосанжарський район
45 680
99,1
0,4
0,5
Опішнянський район
49 348
99,2
0,4
0,5
Полтавський район
57 491
98,9
0,6
0,4
Решетилівський район
62 828
99,2
0,4
0,4
Рублівський район
20 863
98,9
0,9
0,2
Руновщанський район
33 114
98,7
0,9
0,4
Сахновщинський район
44 070
97,7
1,3
0,9
Чутівський район
32 031
97,4
2,0
0,6
Шишацький район
47 013
99,0
0,6
0,4
Полтавська округа
1 089 333
93,0
5,1
1,9
Примітки
↑ Малая Советская Энциклопедия. Том шестой. Огневки—Пряжа. — М.: Акционерное об-во «Советская Энциклопедия», 1930.— С. 697.
↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29
Джерела
Округи в 1923–1930 роках
Мапа українських округ 1929—1930 років Передані РСФРР 1925 року
Ліквідовані протягом 1924–1926 років
Автономна республіка
Округи в 1935–1937 роках
1 Округи, ліквідовані 13 червня 1930 року (решта — з 15 вересня 1930 року)