PROFILBARU.COM

Це перелік голів держави Югославії від створення Королівства Сербів, Хорватів та Словенців у 1918 до розпаду Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія у 1992 році. Королівство Югославія було монархією, якою від 1918 до Другої світової війни правив дім Карагеоргієвичів. СФР Югославію спочатку очолював Іван Рібар, Голова Президії Народних Зборів (голова парламенту), а потім президентом Йосипом Брозом Тіто до його смерті^[en] у 1980 році, після чого колективний пост союзного президента висував і затверджував людину на посаді президента за ротацією з-поміж представників республік. Однак до 1990 року зазвичай найвпливовішою була посада голови Президії ЦК Союзу комуністів Югославії^[en] (цю посаду часто поєднували з посадою Президента). Після реформ в 1990 році, окремі республіки обрали власних голів країн, але голова держави продовжував змінюватися на основі ротації з-поміж призначених представників республік до остаточного розпаду країни.

Королівство Югославія

Докладніше: Королівство Югославія

Королівство Сербів, Хорватів і Словенців було утворене унією Королівства Сербії (Королівство Чорногорія було приєднане до Сербії п'ятьма днями раніше, а регіони Косова, Воєводини та Вардарської Македонії були частинами Сербії до об'єднання) та тимчасової Держави Словенців, Хорватів та Сербів (утвореної з колишніх територій Австро-Угорської імперії) від 1 грудня 1918 року.

До 6 січня 1929 року Королівство Сербів, Хорватів і Словенців було парламентською монархією. Того дня король Олександр I скасував Відовданську Конституцію (прийняту в 1921 році), розпустив Національну Асамблею^[en] та запровадив персональну диктатуру (так звана Диктатура 6 січня). Він перейменував країну на Королівство Югославії 3 жовтня 1929 року, та продовжував правити як de facto абсолютний монарх аж до його вбивства 9 жовтня 1934 року під час державного візиту до Франції з метою перемовин щодо посилення малої Антанти. Після його вбивства було відновлено парламентську монархію.

Королівство Югославія було переможене та окуповане 17 квітня 1941 року після німецького вторгнення. Формально монархія була скасована 29 листопада 1945 року.

Всі монархи були членами Дому Карагеоргієвичів. Петро I, попередньо Король Сербії^[en] (від 1903 року), був проголошений королем представниками країн південних слов'ян. Королівський рід було продовжено його сином (Олександр I) та онуком (Петро ІІ).

Ім'я	Народження	Шлюб	Смерть	Спадкове право	Монарший рід	Зауваження
Петро I 1 грудня 1918– 16 серпня 1921	29 червня 1844 Белград син Олександр Карагеоргієвича, Принца Сербії та Персіди Ненадович	Принцеса Зорка Чорногорська 1883 5 дітей	16 серпня 1921 Белград у віці 77	попередньо Король Сербії^[en], проголошений Королем представниками країн південних слов'ян	Дім Карагеоргієвичів	Носив титул «Король Сербів, Хорватів та Словенців». Принц Олександр виконував обов'язки регента протягом його останніх років.
Олександр I 16 серпня 1921– 9 жовтня 1934	16 грудня 1888 Цетинє син Петра I та Принцеси Зорки Чорногорської	Марія Югославська 8 червня 1922 3 дітей	9 жовтня 1934 Марсель у віці 45	син попередника	Дім Карагеоргієвичів	Змінив титул на «Король Югославії» в 1929 році. Вбитий у Марселі.
Павло 9 жовтня 1934– 27 березня 1941	27 квітня 1893 Санкт-Петербург син Принца Арсена Карагеоргійовича та Аврори Павлівни Демидової	Ольга Грецька та Данська 22 жовтня 1923 3 дітей	14 вересня 1976 Париж у віці 83	кузен (двоюрідний брат) попередника	Дім Карагеоргієвичів	Принц Регент^[en] для Петра II.
Петро ІІ 9 жовтень 1934– 29 листопад 1945	6 вересня 1923 Белград син Олександра I та Марії Югославської	Олександра Грецька та Данська 20 березня 1944 1 дитина	3 листопад 1970 Денвер у віці 47	син попередника	Дім Карагеоргієвичів	Принц Павло діяв, як регент до усунення 27 березня 1941 року; вигнання від 17 квітня 1941 року і зречення 29 листопада 1945 року.

СФР Югославія

Докладніше: Соціалістична Федеративна Республіка Югославія

Після німецького вторгнення та поділу Королівства Югославія партизани сформували в 1942 році Антифашистське віче народного визволення Югославії (АВНВЮ). 29 листопада 1943 року конференція АВНВЮ проголосила Демократичну Федеративну Югославію, хоча перемовини з королівським урядом у вигнанні продовжувалися. Після звільнення Белграда 20 жовтня 1944 року уряд, утворений комуністами 29 листопада 1945 року, оголосив короля Петра II усунутим від влади та проголосив Федеративну Народну Республіку Югославія.

Від 1945 до 1953 року посадою голови держави в Югославії була посада Голови Президії Національної Асамблеї. Посаду обіймав Іван Рібар.

Від 1953 до 1963 року Йосип Броз Тіто одночасно обіймав посади Президента Республіки (голови держави) та Президента Союзної виконавчої ради (голови уряду). В 1963 році, нова конституція перейменувала державу на Соціалістичну Федеративну Республіку Югославія, та відділила посаду Президента Республіки від Голови Союзної ради, незважаючи на те, що Президент Республіки зберігав повноваження головувати над урядом, коли їх повноваження перетиналися, за французькою моделлю.^[1]

У 1974 році нова конституція передбачала колективну союзну президію, яка складалася з представників шести республік, двох автономних країв Сербії та (до 1988 року) голови Союзу комуністів, із головуванням на ротаційній основі. Незважаючи на це, це конституційне положення було призупинено, оскільки Тіто було проголошено Довічним президетном^[en], і таким чином, він був головою президії на постійній основі. Після його смерті^[en] в 1980 році, одного члена президії щорічно обирали Головою Президії та він виконував обов'язки голови держави.

Союз комуністів Югославії Соціалістична партія Сербії Хорватська демократична співдружність Демократична партія соціалістів Чорногорії

№		Роки життя	Вступив на посаду	Полишив посаду	Партія	Репрезентація	Зауваження
Голова Президії Національної Асамблеї 1945–1953
N/A	Іван Рібар хорв. Ivan Ribar	1881–1968	29 грудня 1945	14 січня 1953	Комуністична партія Югославії (партію перейменовано)	N/A	Посада Голови Президії Національної Асамблеї Югославії^[en] (парламент) була посадою голови держави в 1945—1953 роках. Комуністична партія Югославія була реорганізована та перейменована на Лігу комуністів Югославії від 2 листопада 1952 року.
N/A	Іван Рібар хорв. Ivan Ribar	1881–1968	29 грудня 1945	14 січня 1953	Союз комуністів Югославії (партію перейменовано)	N/A
Президент^[en] 1953–1980
1	Йосип Броз Тіто сербохорв. Јосип Броз Тито / Josip Broz Tito	1892–1980^[en]	14 січня 1953	4 травня 1980	Союз комуністів Югославії	N/A	Посада Президента Югославії утворена в 1953 році. Йосипа Броза Тіто було оголшено пожиттєвим президентом в 1974 році. Посада Голови Президії була створена для застосування після його смерті.
Голова Президії^[en] 1980–1992
1	Лазар Колішевський мак. Лазар Колишевски	1914–2000	4 травня 1980	15 травня 1980	Союз комуністів Югославії	Македонія	Голова колективної президії. Змінив Броза після смерті, як тодішній Віце-президент Президії^[en].
2	Цвієтін Міятович^[en] серб. Цвијетин Мијатовић	1913–1993	15 травня 1980	15 травня 1981	Союз комуністів Югославії	Боснія і Герцеговина	Голова колективної президії.
3	Сергей Крайгер^[en] словен. Sergej Kraigher	1914–2001	15 травня 1981	15 травня 1982	Союз комуністів Югославії	Словенія	Голова колективної президії.
4	Петар Стамболіч^[en] серб. Петар Стамболић	1912–2007	15 травня 1982	15 травня 1983	Союз комуністів Югославії	Сербія	Голова колективної президії.
5	Міка Шпиляк хорв. Mika Špiljak	1916–2007	15 травня 1983	15 травня 1984	Союз комуністів Югославії	Хорватія	Голова колективної президії.
6	Веселін Джуранович^[en] серб. Veselin Đuranović	1925–1997	15 травня 1984	15 травня 1985	Союз комуністів Югославії	Чорногорія	Голова колективної президії.
7	Радован Влайкович^[en] серб. Radovan Vlajković	1922–2001	15 травня 1985	15 травня 1986	Союз комуністів Югославії	САК Воєводина	Голова колективної президії.
8	Сінан Хасані^[en]	1922–2010	15 травня 1986	15 травня 1987	Союз комуністів Югославії	САК Косово	Голова колективної президії.
9	Лазар Мойзов	1920–2011	15 травня 1987	15 травня 1988	Союз комуністів Югославії	Македонія	Голова колективної президії.
10	Райф Діздарєвіч	1926–	15 травня 1988	15 травня 1989	Союз комуністів Югославії	Боснія і Герцеговина	Голова колективної президії.
11	Янез Дрновшек	1950–2008	15 травня 1989	15 травня 1990	Союз комуністів Югославії	Словенія	Голова колективної президії.
12	Борисав Йович^[en]	1928–	15 травня 1990	15 травня 1991	Союз комуністів Югославії (до січня 1990)	Сербія	Голова колективної президії. Ліга комуністів Югославії розпалася на 6 окремих партій. В Сербії спадкоємицею партії стала Соціалістична партія Сербії.
	Борисав Йович^[en]	1928–	15 травня 1990	15 травня 1991	Соціалістична партія Сербії (від січня 1990)	Сербія
N/A	Сейдо Байрамович^[en] (в.о.)	1927–1993	16 травня 1991	30 червня 1991	Соціалістична партія Сербії	АК Косово і Метохія	Діючий президент.
13	Степан Месич	1934–	30 червня 1991	5 грудня 1991	Хорватська демократична співдружність	Хорватія	Голова президії голови держави. Останній Президент Югославії.
N/A	Бранко Костич^[en] (в.о.)	1939–	5 грудня 1991	15 червня 1992	Демократична партія соціалістів Чорногорії	Чорногорія	Діючий президент. Встановлено Сербією та Чорногорією.