У дорослому футболі дебютував 1951 року виступами за команду «Індепендьєнте» (Авельянеда), в якій провів дев'ять сезонів. Після виграшу чемпіонату Аргентини 1960 року перейшов до бразильського «Палмейраса», в його складі він виграв кубок Бразилії в тому ж році, а 1961 року повернувся у «Індепендьєнте».
Завершив ігрову кар'єру у чилійській команді «Уніон Еспаньйола», за яку виступав протягом 1962—1964 років.
У складі збірної був учасником чемпіонату Південної Америки 1955 року у Чилі, здобувши того року титул континентального чемпіона. Крус зіграв у трьох іграх — проти Парагваю, Еквадору та Перу. Згодом взяв участь і у чемпіонаті Південної Америки 1957 року у Перу[3], знову вигравши трофей, зігравши у всіх шести матчах — проти Колумбії (забив гол), Еквадору, Уругваю, Чилі, Бразилії (забив гол) та Перу.
Наступного року поїхав з командою на чемпіонат світу 1958 року у Швеції, де зіграв у двох матчах — з Німеччиною та Чехословаччиною[4]., але команда не подолала груповий етап.
Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у її формі 21 матч, забивши 3 голи.