Одеський район — район УСРР, існував з 1923[1] по 1930[2] роки в складі Одеської округи та з 1937 до 1962 року в складі Одеської області. Центром району була Одеса. Станом на 1 жовтня 1925 року кількість населення складала 23 116 осіб, площа становила 564 кв. версти, кількість сільрад — 15. В складі району існувала Ольгіївська німецька національна сільрада[3].
У 1937 році на території приміської зони Одеської міськради було відновлено Одеський район у складі Одеської області.[4]
Станом на 1 жовтня 1938 року Одеський район складався з 24 сільських рад.[5]
26 березня 1939 року відновлено Овідіопольський район у складі Овідіопольскої, Барабойської, Дальник II, Роксоланівської, Калаглейської, Олександівської, Санжейської сільрад Одеського району, та сільрад ліквідованого Спартаківського району (за винятком Фрейдентальської сільради, яка відійшла до Біляївського району).[6][7]
1 жовтня 1939 року створено Холодно-Балківську і Нерубайську сільські ради[8], Кубанська с/р (Кубанка) Янівського району — перечислена до Одеського району.[9]
На 1 вересня 1946 року Одеський район складався з 18 сільрад: Августівська, Бурлачо-Балківська, Великобалківська, Велико-Долинська, Гниляківська, Григорівська, Дальницька, Іллінська, Красносільська, Крижанівська, Кубанська (19.11.1960 об'єднана з Красносільською с/р)[10], Маринівська, Нерубайська, Новодофінівська, Прилиманська, Протопопівська, Сухолиманська, Холодно-Балківська. Площа району складала 0,6 тис. кв. км.[11].
Район ліквідовано у 1962 році.[12]
Портал «Історія України» Портал «Одещина»