PROFILBARU.COM

село Новоставці
	Церква святого МиколаяЦерква святого Миколая
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Трибухівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61060390040095879
Облікова картка	Новоставці
Основні дані
Населення	797 осіб
Територія	1.410 км²
Густота населення	595.04 осіб/км²
Поштовий індекс	48414
Телефонний код	+380 3544
Географічні дані
Географічні координати	49°5′52″ пн. ш. 25°26′6″ сх. д. / 49.09778° пн. ш. 25.43500° сх. д.
Водойми	річка Вільховець
Місцева влада
Адреса ради	48431, Тернопільська обл., Чортківський р-н, с. Трибухівці, вул. Горішня,46
Карта
	Новоставці
	Новоставці
Мапа
	Новоставці у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Новоставці.

Новоста́вці — село в Україні, у Трибухівській сільській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на півночі району на берегах р. Вільховець за 9 км від найближчої залізничної станції Бучач.

До 2020 було підпорядковане Пилявській сільраді. Населення 797 осіб (2023).

Назва

Назва села походить, ймовірно, від ставків біля села, яких нині є 7.

Історія

Перша писемна згадка — 1420 року.

Під час Першої та Другої світових війн багато будівель зруйновано. Діяли «Просвіта», «Луг», «Хліборобський Вишкіл Молоді» та інші товариства, кооператива.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Трибухівської сільської громади.^[1]

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610178, розташована у приміщенні школи.

Результати

зареєстровано 629 виборців, явка 61,84%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 41,04%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 14,03%, за Європейська Солідарність — 11,43%.^[2] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 35,94%, за Ігорія Сопеля (Слуга народу) — 24,22%, за Аллу Стечишин (самовисування) — 9,90%^[3].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[4]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	837	99.76%
білоруська	1	0.12%
інші/не вказали	1	0.12%
Усього	839	100%

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа 1-2 ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, торговий заклад.

Пам'ятки

церква Святителя Миколая Чудотворця (1835, мурована, ПЦУ)
церква святого апостола Томи (1990, мурована, УГКЦ),
костел святого Яна Кентського (1882).
поселення раннього залізного віку Новоставці I^[d]

Персоналії

Працювали

З 1994 в селі учителем історії працював Микола Козак — український педагог, історик і краєзнавець.

Галерея

Церква Святого Апостола Томи
Символічні могили діячам ОУН і воякам УПА (1994)
Став біля села

Примітки

↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 22 жовтня 2021.
↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

Гаврилюк О., Сеник Б., Яворський Г. Новоставці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 643. — ISBN 966-528-199-2.
Мельничук Б., Уніят В. Новоставці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 628. — ISBN 978-966-457-228-3.
Nowostawce (4), wś, pow. buczacki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 289. (пол.) — S. 289. (пол.)