PROFILBARU.COM

Наташа Манор
Наташа Манор
Ім'я при народженні	рос. Наталья Силантьева
Народилася	15 серпня 1958 (66 років); Ульяновськ, СРСР
Країна	Ізраїль
Діяльність	журналістка, акторка, співачка, акторка театру
Alma mater	Beit Zvid і Російський університет театрального мистецтва
Знання мов	іврит
IMDb	ID 1475312 і ID 4775500
Сайт	natasha-manor.ucoz.ru
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Манор.

Наташа Манор (івр. נטשה מנור, театральний псевдонім, справжнє ім'я Наталія Войтулевич-Манор, до шлюбу Силантьєва) — радянська та ізраїльська театральна і кіноакторка та журналістка. Провідна акторка театру «Гешер», ведуча програми «Сім сорок» на каналі «Ізраїль плюс».

Біографія

Наталія Силантьєва народилася 15 серпня 1958 року в місті Ульяновськ. Отримала вищу освіту в Ульяновському юридичному інституті. Навчалася два роки у Всеросійському державному інституті кінематографії (ВДІКу) на відділенні кінознавства, потім перейшла до Ленінградського державного інституту театру, музики і кінематографії (ЛДІТМІК) на курс Лариси Мальованої. Там вона познайомилася зі своїм першим чоловіком Ігорем Войтулевичем. Після весілля вони переїхали до Москви, де Наташа Манор закінчила акторсько-режисерський факультет Державного інституту театрального мистецтва (ДІТІС, більш відомий як ГІТІС) на експериментальному курсі-майстерні Андрія Олександровича Гончарова та Марка Анатолійовича Захарова. В дипломному спектаклі «Пристрасті по Митрофану» (за п'єсою «Недоросль» Фонвізіна, режисер Євген Ар'є) виконала роль пані Простакової, за яку отримала приз «Надія» як накраща акторка^[1].

Творча діяльність

З 1986 року по 1990 рік Наталія Манор грала в театрі імені Маяковського. Нагороджена Золотою медаллю академії театрального мистецтва Росії. Знялася у фільмах «Погана квартира»^[2] та «Феофанія, малює смерть»^[3].

У 1990 році вона переїхала до Ізраїлю. В Ізраїлі стала однією із засновників театру «Гешер» і його провідною актрисою^[4]. З 2000 року Наташа Манор також виступає як співачка з концертними програмами, виконуючи старовинні і сучасні романси^[5]. Як фотомодель вона знялася у фотосесії для центру естетичної косметології^[6].

З 2002 року є постійною ведучою популярної розважальної програми «Сім сорок» на каналі «Ізраїль плюс» разом з Яном Левінзоном.

У 2007 році Наташа Манор отримала премію в категорії «Краща жіноча роль» на фестивалі "Театронето" в Акко, за роль у виставі «Так все і було» режисера Йорама Фалька, заснованому на розповіді Наталії Гінзбург. Вона грає дружину Альберто, з яким одружилася, хоча і знала, що він зраджує їй. Вона любить Альберто і готова його пробачити, але втрачає дитину і зрештою ламається, стріляє в чоловіка і вбиває його.

Призи та премії

приз «Надія» в категорії «Найкраща молода акторка».
приз «ТеатроНетто»^[he] в категорії «Краща жіноча роль».
приз за кращу жіночу роль у фільмі «Байт мешутаф»^[he] на кінофестивалі в Сан-Франциско.
телевізійна премія «Золота Дев'ятка-2007».

Вистави

У театрі імені Маяковського

«Пристрасті по Митрофану», режисер – Євген Ар'є (Пані Простакова)
«Захід» (Ісаак Бабель), постановка – Андрій Гончаров, режисер Юрій Іоффе (Маруська)
«Наливні яблука», постановка – Андрій Гончаров, художник — Борис Бланк (Филицата)
«Розенкранц і Гільденстерн мертві», постановка – Євген Ар'є (Королева Гертруда)

В театрі Гешер

«Справа Дрейфуса», постановка — Євген Ар'є (Зіна)
«Мольєр», постановка — Євген Ар'є ( Мадлен Бежар )
«Якби…», постановка — Євген Ар'є (Пані Простакова, Сваха , Ельзевіра Давидівна )
«Розенкранц і Гільденстерн мертві», постановка — Євген Ар'є (Королева Гертруда )
«Адам - син собаки» ^[he] (Олександр Червінський), постановка — Євген Ар'є (мадам Файн, Клопфер, Рут, Айріс)
«Ідіот», постановка — Євген Ар'є (Настасья Пилипівна)
«На дні», постановка — Євген Ар'є (Настя)
«Тартюф», постановка — Євген Ар'є (Ельміра)
«Сільце» ^[he], постановка — Євген Ар'є (мати Даси, Клара Ердель)
«Місто. Одеські оповідання», постановка — Євген Ар'є (Аріна, Маргарита Прокопівна)
«Три сестри», постановка — Євген Ар'є ( Ольга)
«Річка», постановка — Євген Ар'є ( Огудалова Харита Гнатівна )
«Мадемуазель Жюлі», постановка — Йосі Ізраель ^[he] (Христина )
«Сон літньої ночі», постановка — Євген Ар'є ( Титания )
«Раб» ^[he] (Ісаак Башевис-Зінгер), постановка — Євген Ар'є (графиня Тереза Піліцкая )
«Всі хочуть в Голлівуд», постановка — Ілан Торен ( Еллейн)
«На 2 голоси» (Брайен Фріл), постановка — Євген Ар'є ( Соня Серебрякова)
«Варіації для театру з оркестром», постановка — Євген Ар'є
«Момік» ^[he] (Давид Гроссман), постановка — Євген Ар'є ( Бела Маркус, тітка Їтка )
«Вишневий сад», постановка — Євген Ар'є (Любов Андріївна Раневська)
«Той самий Мюнхгаузен», постановка — Євген Ар'є ( Якобінія фон Мюнхаузен )
«Якіш і ПУПЧ» (Ханох Левін), постановка — Євген Ар'є та Шимон Мімран ( мати Якіша )
«Так все і було» (Наталія Гінзбург), постановка — Йорам Фальк (моноспектакль)
«Вороги. Історія любові» (Ісаак Башевис-Зінгер), постановка — Євген Ар'є та Рої Хен (Ядвіга)
«Шість персонажів у пошуках автора», постановка — Євген Ар'є ( перший персонаж )
«Ревізор», постановка — Євген Ар'є (Анна Андріївна)
«Призначена собі», постановка — Йорам Фальк
«Голуб і хлопчик», постановка — Євген Ар'є та Рої Хен (тітка хлопчика)