Печера закладена у верхній частині гіпсоангідритного пласту, є лабіринтом, утвореним магістральними ерозійними коридорами переважно субмеридіонального напрямку, завширшки 3—6 м (у ближній частині печери) і 1,5—2 м (у глибшій частині), з'єднаними вузькими і низькими ходами — зв'язками субширотних напрямків. Печера багата вторинно-кристалічними утвореннями, представленими агрегатами й корами кристалізації різного кольору і габітусу; завдовжки 15—20 см, окремі — до 80 см.
Знайдені екоцентричні кристали закручених форм — «гіпсові квіти», нагромадження білих голчатих агрегатів новітнього генезису на дні печерних ходів — «молочні ріки» завдовжки 10—12 м, а також карбонатні кори і натічні форми до 10 см.