Леоні́д Гео́ргійович Мацке́вий (26 жовтня 1935, Горлівка, Сталінська область, нині Донецької області — 30 травня 2019, Львів) — український археолог (первісна археологія заходу України та суміжних регіонів), доктор історичних наук.
Народився в селі Горлівка Сталінської області, в родині інженерів. У 1945—1954 роках навчався в школі № 95 м. Києва. Потім навчався на історико-філософському факультеті Київського університету, який закінчив з відзнакою у 1962 році.
Працював у Керченському історико-археологічному музеї на посадах завідувача відділу, головного охоронця і заступника директора.
У 1967 році став аспірантом Сектора палеоліту. Закінчив аспірантуру Інституту археології у Москві. Його кандидатська дисертація — «Мезоліт і неоліт Керченського півострова» захищена у 1970 році. Працював у Кубанському університеті.
З 1973 року почав працювати в Інституті українознавства імені І. Крип'якевича НАН України (Львів); обіймав посади провідного наукового співробітника, старшого наукового співробітника, завідувача сектору, завідувач відділу археології.
У 1991 році вчений захистив у Московському університеті докторську дисертацію на тему «Мезоліт заходу України».
Від 1994 році — член Спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій, був у цій раді опонентом, як і в інших установах; керував роботою аспірантів.
Він автор і співавтор понад 30 монографій, 582 наукових, педагогічних і науково-популярних праць, опублікованих у 23 країнах.