Матяш Корвін (рум.Matia/Matei Corvin; хорв.Matija/Matijaš Korvin; словац.Matej Korvín; чеськ.Matyáš Korvín), відомий також як Матяш Гуньяді (угор.Hunyadi Mátyás) або Матяш I (лат.Matthias) (23 лютого 1443 — 6 квітня 1490) — король Угорщини і Хорватії (1458—1490) та Богемії (1469—1490), герцог Австрійський (1487—1490). Представник дому Гуньяді. Син Яноша Гуньяді. В історіографії період його правління вважається часом останнього піднесення незалежного Угорського королівства.
Матяш Гуньяді (угор.Hunyadi Mátyás) — з прізвищем.
Матяш Справедливий (угор.Igazságos Mátyás) — за прізвиськом.
Біографія
Походження
Молодший син Яноша Гуняді, відомого землевласника, що володів багатьма землями на півночі і сході Угорського королівства, талановитого полководця, що боровся з османами, які наступали на Балканський півострів. Під Белградом 1456 року Янош Гуняді тимчасово зупинив османів, але незабаром помер внаслідок епідемії чуми, а його успіхи викликали побоювання кіл, що стояли за юним королем Ласло V. Щоб не допустити сім'ю Гуняді до влади, 1457 року король наказав стратити за підозрою в державній зраді й участі у вбивстві Ульріка Ціллі старшого сина Гуняді — Ласло Гуняді, а 14-річного Матяша Гуняді ув'язнили спочатку у Відні, а потім у Празі. У відповідь на гоніння проти сім'ї Гуняді відразу після передчасної смерті Ласло V 23 листопада 1457 у країні розгорілась боротьба національної середньої шляхти за обрання наступним королем Матяша Гуняді.
Сходження на престол
У січні 1458 міщани та відносно небагате дворянство проголосили Матяша королем Угорщини, стоячи на дунайській кризі біля фортеці Буда. Водночас дядько Матяша за материнською лінією Михай Сіладі з 15-тисячним ополченням прибув на збори в Ракошмезе і примусив землевласників-баронів затвердити Матяша Гуняді королем. Сам новопроголошений правитель перебував в ув'язненні у Празі до лютого 1458, поки його мати Ержебет Сіладі не заплатила викуп за сина, а корона Святого Іштвана залишилась в руках Фрідріха III Габсбурга.
Але і сходження Матяша на престол не зупинило протистояння у суспільстві: за вплив над Гуняді розгорілась прихована боротьба між угрупуваннями Михая Сіладі (барони) та естергомського архієпископа Яноша Вітеза, мислителя-гуманіста та вихователя нового короля. Переміг Янош Вітез, що почав переговори з Їржи Подебрадським, колишнім гуситом-чашником, що став королем Чехії 1458 року. Завдяки посиленню позицій Яноша Вітеза, він став новим канцлером, а донька Їржи Подебрадського Катерина Подебрадська — першою дружиною Матяша Гуняді 1461 року. Своєю чергою, Міхая Сіладі, який вимагав для себе звання та влади регента, відсторонили від державного управління і відправили у похід проти османів, з якого він не повернувся. Був позбавлений влади і могутній рід Гараї, що підтримував Сіладія. Великі землевласники виступили проти таких рішень короля і спонукали Фрідріха III до вторгнення до Західної Угорщини. Заворушення баронів тривали до 1463 року.
Внутрішня політика
На початку правління Матяша Корвіна його політику визначав Янош Вітез.
Зовнішня політика
Завдяки реорганізації армії та податкової системи Матяш Корвін здійснював активну завойовницьку політику в Чехії, Сербії, Австрії.
Боротьба з Османами
1464 року Матяш Гуняді за закликом папи Пія II виступив у воєнний похід проти турків-османів, які 1459 року фактично підкорили Сербію, і захопив боснійську фортецю Яйце.
Війни у Чехії і Австрії
Протягом 1468—1478 років тривала десятирічна війна Матвія за володіння Чехією.
Матяш Гуняді та культура
Блиск королівського двору в Буді, «Перлині Дунаю» привертав до себе вчених, діячів культури, гуманістів і просто освічених людей з усієї Європи, а бібліотека Корвініана стала найбільшою на континенті.
Dei gracia Hungarie, Bohemie, Dalmacie, Croacie, Rame, Seruie, Gallicie, Lodomerie, Comanie, Bulgarieque Rex, necnon Austrie, Slesie et Lucemburgensis Dux, Marchioque Morauie et Lusacie etc.