Ге́за II (Ґеза II, угор. II. Géza; 1130—1162) — угорський король між 1141 та 1161 роками з династії Арпадів.
Онук руської князівни Предслави Святополківни, правнук Великого князя Київського Святополка ІІ, прапраправнук Великого князя Київського Ярослава Мудрого.
Одружений з дочкою Великого князя Київського Мстислава Володимировича Єфросинією.
У 1146 році зупинив брата попереднього короля Іштвана ІІ, який хотів заволодіти Угорщиною та спирався на німців. Розраховував на хрестові походи французів (1147 року через Угорщину пройшов 2 хрестовий похід). Спираючись на Францію та норманські держави, успішно воював проти візантійського імператора Мануїла. Перебував у тісних зв'язках з Руссю (Ізяславом Мстиславичем), Сербією, яку заохочував до війни з Візантією, Чехією (Владиславом ІІ), Австрією, пізніше — німецьким імператором Фрідріхом І Барбароссою. Запросив саксонців з Рейнської області, яких поселив у Трансільванії та Закарпатті. У місті Лампертсасі (Берегове) німці вирощували виноград та добували в горах золото.
Дружина — Єфросинія Мстиславівна
Діти:
Геза II веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських з роду Ярославичів та Ізяславичів.