Матей Микитич Головчинський

Матей Микитич Головчинський
Народився	1470
Помер	не раніше 7 березня 1539 і не пізніше 26 жовтня 1539
Країна	Велике князівство Литовське
Посада	Могилівський староста^d[1] і аникштанський староста^d[1]
Рід	Головчинські^d[2]
Батько	Микита Головчинський^d
У шлюбі з	Варвара Заславська-Мстиславська^d[3], Q127791466?[4] і Q130265315?[5]
Діти	Ярослав Головчинський^d[6], Іван Головчинський^d[7], Теодора Головчинська^d[8], Доброхна Головчинська^d[9][10][11], Остафій Головчинський^d[12], Q130266357?[7], Q130266557?[7], Q130270446?[8] і Q130270643?[11]

Матей Микитич Головчинський (бл. 1470 - після 1536) — князь, державний діяч Великого князівства Литовського і Руського.

Життєпис

Рід Головчинських походить від Старобудських князів Ряполовських, молодшої гілки Мономаховичів. Син Микити Головчинського, що перейшов на службу Москві. 1495 року прибув до Великого князівства Литовського і Руського як секретар майбутньої дружини Великого князя Литовського і Руського Олександра Яґелончика Олени Іванівни, доньки Івана III.

Намісник Княжацький і Тецеринський (1502), Бірштонський, Могилівський і Анікштанський (1507).

Після смерті кн. Олени (1513 р.) був призначений Сигізмундом Старим намісником і державцем Бирштанів.

1536 року звертався до польського короля, Великого князя Литовського і Руського Сигізмунда I Старого, щоб після його смерті його сини Ярослав та Іван були Бирштонськими старостами. Зі своїх маєтків він виставляв до армії Великого князівства Литовського і Руського своїм коштом 79 вершників.

Від Олени Іванівни та Олександра Ягелончика отримав маєтки Струня біля Полоцька, Стаятишки у Віленському повіті, Єзна в Ковненському повіті, Княжицю та інші.

Примітки

1. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 116.
   d:Track:Q125352562
2. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 116–118.
   d:Track:Q125352562
3. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 117, 271.
   d:Track:Q125352562
4. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 65, 117.
   d:Track:Q125352562
5. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 116, 117.
   d:Track:Q125352562
6. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 118, 121, 260.
   d:Track:Q125352562
7. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 118.
   d:Track:Q125352562
8. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 118, 119.
   d:Track:Q125352562
9. Мицик Ю. Халецькі – провідний шляхетський рід Речицького краю у XVII–XVIII ст. // Україна крізь віки: Збірник наукових праць на пошану академіка НАН України професора Валерія Смолія — Київ: Інститут історії України НАН України, 2010. — С. 1055. — 1096 с. — ISBN 978-966-02-5552-4
   d:Track:Q4201535d:Track:Q121408326d:Track:Q121408048
10. Князі Друцкія-Горскія ў Вялікім Княстве Літоўскім у XV—XVIII стст. / за ред. В. У. Галубовіч, С. А. Рыбчонак, А. І. Шаланда — 2016. — С. 59. — 400 с. — ISBN 978-985-90380-3-7
    d:Track:Q108428626d:Track:Q13028385d:Track:Q112534236d:Track:Q124078834
11. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 118, 120.
    d:Track:Q125352562
12. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 118, 120, 260.
    d:Track:Q125352562

Джерела

• Леонтій ВОЙТОВИЧ. КНЯЗІВСЬКІ ДИНАСТІЇ СХІДНОЇ ЄВРОПИ (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль
• Валерый Пазднякоў. Галоўчынскія // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; маст. З. Э. Герасімовіч. Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. 688 с. ISBN 985-11-0314-4