Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Марек Собеський (1628—1652)

Марек Собеський
пол. Marek Sobieski Редагувати інформацію у Вікіданих
ПсевдоМарко Собеський
Народився1628(1628)
Золочів або Жовква[1]
Помер3 червня 1652(1652-06-03)
Батіг
ПохованняХрам святого священномученика Йосафата (Жовква)
ГромадянствоРіч Посполита
Національністьполяк, русин
Діяльністьсолдат, офіцер Редагувати інформацію у Вікіданих
Титулмагнат
Посадапосол Сейму Речі Посполитої[d], Староста Красноставськийd, Яворівський старостаd і Q66201303? Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званнястароста яворівський і красноставський
ротмістр військ коронних
РідСобеські
БатькоЯкуб Собеський
МатиСофія Теофіла Даниловичівна
РодичіЯн III Собеський
Брати, сестриЯн III Собеський, Катажина Собеська і Anna Sobieskad Редагувати інформацію у Вікіданих
Герб
Герб

Собе́ський Марко або Марек гербу Яніна (пол. Marek Sobieski; 24 травня 1628, Золочів[2] — 3 червня 1652 р.) — представник знатного магнатського роду Речі Посполитої. Старший брат короля Яна III Собеського.

Біографія

Храм святого священномученика Йосафата (колишній Домініканський костел), Жовква. Надгробок Марка Собеського роботи Андреаса Шлютера

Син Якуба Собеського та його другої дружини Софії Теофіли з Даниловичів, разом з двома сестрами народився у Золочеві.[3]

Спочатку, певне, навчався вдома. 29 жовтня 1639 батько отримав згоду короля на відступ сину Яворівського староства. З 1640 під опікою Павла Орховського за батьковими інструкціями відбув до міста Кракова з братом Яном до 1643 навчався у Новодворських школах Кракова. Здійснив мандрівку Європою, навчався, зокрема, в Брюсселі разом з братом Яном та Янушем Потоцьким[4]. У Нідерландах вивчав фортифікацію, перебував у Гаазі.

Мав посади красноставського, яворівського старост.

Активний учасник воєнних дій періоду Хмельниччини 16481657 рр. на стороні Речі Посполитої. Брав участь у Зборівській битві 1649 р., Берестецькій битві 1651 р.

В квітні 1651 на чолі свого полку вирушив під Камянець, 7 травня — на Гусятин. 12 травня брав участь в битві з козаками під Купчинцями (тепер Козівський район). Весною 1652 за наказом Марціна Каліновського брав участь в придушенні повстань селян Брацлавщини.

До табору під Батогом прибув, правдоподібно, 1 червня. 2 червня разом з чернігівським каштеляном Яном Одживольським відбивав напади татар. Під час Батізької битви 1652 під час конфлікту частини коругви коронного війська перебував біля М. Каліновського потрапив у полон до кримських татар. Польські джерела[5][6] стверджують, що Марек Собеський (як інші полонені кримськими татарами вояки Речі Посполитої) був викуплений, обезголовлений за наказом гетьмана Богдана Хмельницького як помста за поразку в битві під Берестечком.

Тимчасово був похований у Жовківській колегіаті святого Лаврентія.

Кенотаф Марека Собеського

У Храмі святого священномученика Йосафата (Жовква) є надгробок Марка Собеського — кенотаф, тобто почесне пусте поховання. Тіло було викуплене після страти козаками в полоні; мати надала кошти для створення поховання загиблому синові, який у вересні 1655 був перепохований тут у крипті під вівтарем каплиці св. Домініка. На стіні було вмуровано епітафію з його портретом. За дорученням брата Яна Андреас Шлютер виготовив його надгробок з чорного мармуру з портретом в медальйоні.

Тепер тіло знаходиться в домініканському монастирі біля костелу Святої Трійці Кракова.

Примітки

  1. певне, помилково
  2. Długosz Józef. Sobieski Marek h. Janina (1628—1652)… — S. 504.
  3. Золочів // Галицька брама. — Львів, 2007. — № 1—2 (145—146) (січ.—лют.). — С. 22.
  4. Skrzypecki T. H. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — S. 40. — ISBN 978-83-927244-4-5. (пол.)
  5. Rzeź polskich jeńców pod Batohem (пол.)
  6. Długosz Józef. Sobieski Marek h. Janina (1628—1652)… — S. 505.

Джерела

  • Długosz J. Sobieski Marek h. Janina (1628—1652) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, PAU, 2000. — T. XXXIX/4, zeszyt 163. — S. 504—506. (пол.)
  • Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… — Lwów, 1743. — T. 4. — 822 s. (пол.)

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya