Індія збирає близько 13,5 мільйонів тонн плодів манго і є головним виробником (один з найвідоміших сортів — Альфонсо). В Європі манго культивують насамперед в Іспанії на Канарських островах.
Плоди манго часто використовують у народній медицині в Індії та інших азійських країнах. Наприклад, в Індії манго застосовують для зупинки кровотеч, для зміцнення серцевого м'яза та для поліпшення роботи мозку.
Незрілі плоди
Зелені недозрілі плоди містять у собі у великих кількостях крохмаль, який у міру дозрівання перетворюється на прості вуглеводи: сахарозу, глюкозу та мальтозу. Крім того, незріле манго — цінне джерело пектину, однак після утворення в плоді твердої кісточки його кількість істотно зменшується. Завдяки вмісту в ньому лимонної, щавлевої, яблучної та бурштинової кислот незрілий плід дуже кислий на смак. Також зелене манго багате на вітамін С (в 15 мг міститься стільки ж вітаміну С, скільки в 30 мг лайма), є в ньому й інші вітаміни: B1, B2, ніацин.
Зрілі плоди
Зрілий фрукт на смак дуже солодкий і має приємний солодкуватий аромат. У ньому багато вітамінів та цукрів, але мало кислот.
Вітамін А, що міститься в зрілому фрукті у великих кількостях, добре впливає на органи зору: допомагає при курячій сліпоті, сухості рогівки та інших очних захворюваннях. Крім того, регулярне споживання стиглих плодів сприяє поліпшенню імунітету та оберігає від інфекцій простудного характеру, таких як ГРЗ, риніт та ін.
Зрілі плоди також використовують для зниження ваги, оскільки плоди містять в собі багато вітамінів та вуглеводів — так звана манго-молочна дієта.
Американські науковці твердять, що манго перешкоджає розвитку ракових клітин при пухлинах грудей і кишечника, оскільки містять антиоксиданти, хоч і в невеликій кількості[1].