Лютікова Валентина Іванівна

Валентина Іванівна Лютікова
Валентина Іванівна Лютікова
Народилася	4 жовтня 1953(1953-10-04) (71 рік) Керч, Автономна Республіка Крим
Громадянство	Україна →  Росія
Національність	росіянка
Діяльність	політик
Знання мов	російська
Членство	Верховна Рада України VII скликання
Посада	народний депутат України[1]
Партія	«Партія регіонів» → «Патріоти Росії»
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Народний депутат України
VII скликання
Партія регіонів	12 грудня 2012	—	27 листопада 2014

Валентина Іванівна Лютікова (нар.4 жовтня 1953; Керч, Автономна Республіка Крим) — проросійський політик, український колабораціоніст з Росією, Народний депутат України VII скликання, колишній член Партії регіонів.

Освіта

Керченська філія Севастопольського приладобудівного інституту.

Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут за фахом інженер-хімік-технолог.

Херсонський національний технічний університет.

Трудова діяльність

1971 р. контролер ВТК, інженер з стандартизації на Керченському металургійному заводі ім. Войкова.

1986 р. призначена секретарем Кримського обласної профспілки робітників металургійної промисловості.

З 1989 по 1995 рр. — голова групи народного контролю, начальник квартирного бюро Керченського металургійного комбінату ім. Войкова.

У 1990 р. обрана депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

З 1995 р. працювала головним спеціалістом відділу субсидій, завідувачки організаційно-контрольного відділу Керченської міської ради.

З 2002 по 2006 рр. очолювала Керченський центр зайнятості.

З 2006 р. — секретар Керченської міської ради.

На парламентських виборах 2012 р. висунута кандидатом у депутати Верховної Ради України від Партії регіонів по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 5. За результатами голосування отримала перемогу набравши 41,81 % голосів виборців^[2].

Після виборів Президента України 2014 року Лютікова вийшла з Партії Регіонів і увійшла до складу депутатської групи «За мир і стабільність». 18 вересня 2014 року на прес-конференції заявила про складання з себе депутатських повноважень у зв'язку участю у незаконних виборах в окупованому Криму.^[3]

Державні нагороди

• Орден «За заслуги» III ст. (30 листопада 2013) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю^[4]

Примітки

1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
2. Результати голосування. Архів оригіналу за 15 грудня 2014. Процитовано 16 грудня 2012.
3. Міхальчевський і «Патриоты России»; investigator.org.ua, 10 січня 2018.
4. Указ Президента України № 655/2013 від 30 листопада 2013 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року». Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 21 грудня 2013.

Джерела

• Лютікова Валентина Іванівна [Архівовано 13 травня 2021 у Wayback Machine.]; Чесно. Процитовано 26 квітня 2020.