Лугове у Вікісховищі
Лугове́ (до 1946 року — Чехи)[6] — село в Україні, у Золочівському районі (до 2020 року Бродівському районі) Львівської області. Відстань до колишнього районного центру становить 21 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Заболотці становить 4 км.
Село Лугове, а також Заболотці, Великі Переліски, Висоцько, Малі Переліски раніше були підпорядковані Заболотцівській сільській раді[5]. 7 липня 2015 року утворена Заболотцівська сільська громада, до складу якої увійшло с. Лугове[7][8]. Населення становить 642 особи[1].
Народні перекази та історичні джерела повідомляють, що на північний схід від села Лугове, на території між селами Заболотці та Кадлубиська було велике село Стогинь. Але тут, у давнину, поширилась чума, внаслідок якої половина жителів вимерла (гинуло до сто душ за добу, через це така страшна назва Стогинь), а ті, що залишились, покинули це нещасне місце. Згодом утворилось три села: Кадлубищі, Чехи та Заболотці. У листопаді 1946 року давня назва села Чехи була змінена на Лугове.
Село знаходиться на території Буго-Стирської рівнини в басейні лівих приток верхнього Стиру. Відстань до колишнього районного центру становить 21 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Заболотці становить 4 км.
На схід від села є джерело, з якого витікає річка Стир. Там же, залягають поклади торфу (через мале кккд, не викорустовується)
В центрі села є сільський парк, станом на 2020—2021 знаходиться в стані реорганізації
Перша писемна згадка про с. Чехи датується першою половиною XV століття, а саме у 1432 році мешканець Чехів Лев допомагав олеському старості Івашкові Преслужичу Рогатинському в обороні Олеського замку під час його облоги польськими військами. Облога тривала шість тижнів, але фортеця вистояла. Оборонцям були повернуті раніше конфісковані маєтки.
8 січня 1688 року, після смерті Анни Мніховскої[9], село стало власністю домініканського монастиря у Підкамені,[10] (нині належить УГКЦ).
Пізніше село Чехи згадується у перших поземельних кадастрах Галичини — Йосифінській (1785—1788) та Францисканській (1819—1820) метриках. Так до 1789 року село належало до домінії в Олеську та Бродівського циркулу,[11] від 1789 року Заболотці входили вже до складу Золочівського циркулу.[12]
У 1880—1904 роках в селі мешкало 1359 осіб, з них римо-католиків — 20 осіб, греко-католиків — 1204 особи та юдеїв 135 осіб.
У 1893 році зусиллями професора класичної філології Людвіка Цвіклінського створено Археологічний кабінет, який фінансувався за рахунок урядових дотацій та приватних пожертв. Збірка складалася із оригіналів, копій, фотографій та малюнків пам'яток античного мистецтва, а також із колекції (близько 1 500 знахідок) з розкопок професора Ісидора Шараневича на могильнику Висоцької культури поблизу с. Чехи. В околицях села зустрічалися археологічні знахідки, датовані кам'яною добою (12 000 років до Р. Х.).
У 1895 році під час ремонту дороги між селами Чехи та Заболотці, на полі пана Антона Краєвського було знайдено урну з перепаленими людськими останками і декілька предметів поховального інвентарю. Результатом розкопок 1895—1897 років, що були проведені Ісидором Шараневичем спільно з вчителем місцевої школи Я. Сподариком та двома студентами університету — В. Кухарським та Б. Яновським, було відкрито великий біритуальний могильник з більш як 350 похованнями, віднесеними згодом до Висоцької культури. Аналізуючи виявлений матеріал, дослідник прийшов до висновку, що поховальні пам'ятки у Чехах і Висоцьку існували у перехідний період від епохи бронзи до заліза.
У червні 1895 року активну участь у дослідженнях брав тодішній звичайний професор кафедри загальної історії Львівського університету Михайло Грушевський, який самостійно розкопав 14 могил та згодом, за результатами досліджень, видав книгу «Похоронне поле кам'яної доби в с. Чехах (пов[іт] Брідський)».[13]
До 1939 року село було у власності панів Краєвських.
Під час ІІ Світової війни в селі переховували євреїв.
У 1946 році Указом ПВР УРСР село Чехи перейменовано на Лугове.[14]
Тут діють Лугівський дошкільний навчальний заклад[15], Лугівський ЗОЗ ЗСО І-ІІ ступенів[16], Народний дім «Просвіта» та Церква Покрови Пресвятої Богородиці Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ (храмовий празник 14 жовтня). Село повністю газифіковане Є кілька громадських організацій. Найактивніша станом на 2021 рік — ГО «Феєрія».
За весь час існування Лугівської ЗОШ, пізніше Лугівського загальноосвітнього закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів (філія Заболотцівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів), директорами навчального закладу були:
Географія Львівщина Україна