Костянтин Зайвелевич Лернер (28 лютого 1950(19500228), Одеса — 24 вересня 2011, Герцлія, Ізраїль) — український шахіст, гросмейстер (1986). Чемпіон України 1978 та 1982 років. Срібний призер чемпіонату СРСР 1984 року.
Констянтин Лернер був представником найбільш урожайного покоління в історії одеських шахів, до якого відносяться зокрема: Лев Альбурт, Володимир Тукмаков, Михайло Підгаєць, Семен Палатник, В'ячеслав Ейнгорн.
Багаторазовий учасник фінальних турнірів чемпіонатів СРСР. Найбільшого успіху досягнув у 1984 році, завоювавши срібні нагороди 51-го чемпіонату СРСР, що проходив у Львові. У 1986 році посів 4 місце.
Дворазовий чемпіон України 1978 та 1982 років, срібний призер чемпіонатів України 1974 та 1976 років.
Найвищого рейтингу в кар'єрі Лернер досягнув у липні 1995 року — 2605 очка (50 місце у світі, 3-є місце в Україні після Василя Іванчука та Олександра Бєлявського). У січні 1987 року посідав 41 місце у світі (2555 очок).
У 2001 році переїхав з родиною до Ізраїля, продовжуючи виступати у різних турнірах.
Помер у м.Герцлія в 2011 році, у віці 61 року.
Переможець турнірів: Старий Смоковець (1977)[2], Поляниця-Здруй (1985[3], 1986[4]), Москва (1986)[5], Таллінн (1986), Женева (1989)[6], Копенгаген (1990)[7], Гьосдаль (1992) — 1-6 місця[8], Миколаїв (1995, зональний турнір) — 1-3 місця[9], Берлін (1997) — 1-2 місця[10], Грац (1997) — 1-3 місця[11], Бад-Верісхофен (1999) — 1-4 місця[12], Реклінггаузен (1999) — 1-2 місця[13], Бад-Верісхофен (2000)[14], Бад-Вісзе (2000) — 1-4 місця[15], Тель-Авів (2002)[16], Рішон-ле-Ціон (2004) — 1-2 місця[17], Гіватаїм (2005) — 1-3 місця[18].