За словами літературознавця Йована Скерлича, Комарчич був найбільш читаним автором на зламі ХІХ і ХХ століть.[6] Та, на жаль, науково-фантастичні твори і кримінальні романи на початку XX століття не вважалися красним письменством, і з плином часу він канув у забуття аж до 1970-х років, коли його твори були відроджені.
Життєпис
Лазар Комарчич народився в невеличкому селі Комартиця біля міста Плєвля в тодішній Османської імперії в сім'ї Міленка і Спасенії Комориць родом із Горньої Маочі у північно-східній Боснії. Дядька Лазара вбили турки, а батько Лазара вирішив їм помститися, за що був схоплений і ув'язнений у Плєвлі. Після того, як Міленко звідти втік, він забрав дружину та дітей і переїхав із ріднею у Валєво. Саме в цей час родина змінила своє прізвище на Комарчич. У Валєво Лазар пішов у школу, але його батьки незабаром померли. Він переїхав у Белград, де навчався в Grandes écoles при Белградському університеті.
Бувши журналістом, спочатку працював у газеті «Србија», навколо якої в 70-х рр. ХІХ ст. гуртувалася передова молодь Сербії, а потім у газетах «Будућност», «Исток», «Нови Завет» і «Видело». 1875 р. започаткував і власний часопис «Збор» у Крагуєваці, в якому викладав свої політичні погляди, на які тоді впливали соціалістичні думки Светозара Марковича.
Роман «Один знищений розум» 1893 р. здобув нагороду Сербської королівської академії. Відзначено було і збірку оповідань «Нотатник одного покійника». Він також написав романи «Дорогоцінне намисто» (1880), «Два аманети» (1893) та «Прошаки» (1905). Ці романи мають кримінальний сюжет і є одними з перших у своєму роді сербською мовою.[8] Вся письменницька творчість Лазара Комарчича не зводиться виключно до наукової фантастики, а має також риси романтичної та реалістичної літератури.[9]
На відміну від Жюля Верна і Герберта Веллса за межами Сербії майже повністю забутий. Тому засноване у Белграді 1981 року Товариство шанувальників фантастики імені Лазара Комарчича, плекаючи наукову фантастику, взяло для своєї назви ім'я одного з перших письменників, які творили наукову фантастику на сербських і південнослов'янських землях. Цим же товариством у 1984 році було розпочато вручення Премії імені Лазара Комарчича за найкращі фантастичні твори року.
↑Дамјанов, Сава. Српска фантастика од средњег века до постмодерне. У Радуловић, Оливера (ред.). Тумачења књижевног дела и методика наставе. Део 1. с. 141.
↑100 личности, људи који су променили свет, број 61. Артур Конан Дојл издање на српском језику, 2. јун 2010.
↑Јовић, Бојан (2006). Рађање жанра : почеци српске научно-фантастичне књижевности. с. 27. ISBN978-86-7095-107-5.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лазар Комарчич
.png){kind=small}
