Кшиштоф Зануссі

Кшиштоф Зануссі
пол. Krzysztof Zanussi
Кшиштоф Зануссі у 2010 р.
Дата народження	17 червня 1939(1939-06-17) (85 років)
Місце народження	Варшава, Польща
Національність	поляк
Громадянство	Польща
Професія	театральний режисер, кінорежисер, сценарист, кінопродюсер
Alma mater	Факультет фізики Варшавського університету (1959), Ягеллонський університет (1962) і Лодзька кіношкола (1966)
Член у	Асоціація письменників Польщі, Польська академія знань, Асоціація польських кінематографістів, Polish Film Academy^d і Pontifical Academy of Fine Arts and Letters of the Virtuosi al Pantheon^d
IMDb	ID 0953130
Нагороди та премії
Орден Відродження Польщі (Командорський хрест (із зіркою) Медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»defaultЗолота медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis» Орден Мистецтв та літератури Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Відродження Польщі (Командорський хрест (із зіркою) Медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»defaultЗолота медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis» Орден Мистецтв та літератури Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
tor.com.pl/blog,31
Висловлювання у Вікіцитатах Кшиштоф Зануссі у Вікісховищі

Кши́штоф Пюс Зану́ссі (пол. Krzysztof Pius Zanussi; нар. 17 червня 1939, Варшава, Польща) — польський кіно- й театральний режисер, сценарист і кінопродюсер.

Біографія

Режисер походить з італійського роду — виробника побутової техніки «Зануссі».^[1]

Вивчав фізику в Варшавському університеті (1955—1959) та філософію в Ягеллонському університеті (1959—1962). 1966 року закінчив Державну вищу школу кінематографії імені Леона Шіллера в Лодзі, режисерський факультет. Його дипломну роботу «Смерть провінціала» (Death Of A Provincial) було удостоєно призом на Міжнародному кінофестивалі в Венеції і головною премією на Міжнародному кінофестивалі в Мангеймі (1967).

1971—1983 рр. був віце-президентом Товариства польських кінематографістів, а з 1987 року — член Комітету кінематографії. Автор кількох книжок (теорія фільму, сценарії до фільмів, фейлетони, мемуари). Член Товариства польських письменників. З 2002 року — віце-президент Ради Фундації центру національної творчості.

Викладає на факультеті радіо та телебачення імені Кшиштофа Кесльовського, Collegium Civitas, а також на факультеті журналістики та політології Варшавського університету. Сенатор Українського католицького університету (2008—2010).

Автор декількох філософських мемуарів та збірок п'єс, зокрема:

• «Час помирати» (1997; переклад українською здійснений Люциною Хворост у 2013 році, видавництво «Фоліо»)
• «Стратегії життя, або як з'їсти тістечко і далі його мати» (2015; переклад українською здійснений Люциною Хворост у тому ж році, видавництво «Фоліо»)
• «Страта двійника» (2016; переклад українською здійснений Люциною Хворост, видавництво «Фоліо»)

Живе у селі Ляски під Варшавою, біля Кампіноського національного парку^[2].

Громадська діяльність

У XX столітті, разом з низкою колег, завжди перебував в опозиції до польської влади, особливо до уряду Войцеха Ярузельського, про що детально писав у своїх книгах. Має антирадянські, антикомуністичні погляди, за що вважався польською верхівкою «неблагонадійним»^[3][4].

Під час російської інтервенції в Україну у березні 2014 року Кшиштоф Зануссі разом з іншими відомими діячами польського театру та кіно: Евою Шикульською, Барбарою Брильською, Єжи Гоффманом, Анджеєм Вайдою, Войцехом Марчевським, Яцеком Блавутом, Яном Новіцьким виступив з підтримкою українського народу:^[5]

Дорогі українські друзі, у цю важку хвилину хочемо підтримати вас морально і висловити свою солідарність з вами. Боротьба за гідність, незалежність та мир є найбільшою чеснотою. Жоден з нас не може спокійно спостерігати за тим, що зараз відбувається в Україні. Для кожного з нас останні місяці були часом молитви — молитви за вільну та незалежну Україну. Ми пишаємось вашою витримкою та хочемо ще раз підкреслити — ми з вами!

У 2014 разом з іншими членами Європейської кіноакадемії підписав лист на адресу президента Росії, голови Держдуми, директора ФСБ, міністра внутрішніх справ і генерального прокурора Росії, із закликом гарантувати безпеку Олега Сенцова, а також провести об'єктивне і неупереджене розслідування його справи^[6].

10-13 вересня 2021 року Кшиштоф Зануссі вкотре перебував із візитом в Україні. Мета його поїздки — участь у зйомках документального фільму Владислава Робського «Культурний код Кшиштофа Зануссі»^[7].

Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну надав прихисток у своєму великому будинку в Лясках шістьом українським родинам^[8]. Неодноразово засуджував дії Росії в Україні, намагався проаналізувати їх наслідки для світу. «Ця війна — велика помилка Росії. Водночас ця війна є останньою колоніальною в Європі. Росія видається державою, яка не розуміє, чим вона є» — казав Зануссі^[9].

Фільмографія

• 1958 — Трамвай у небо / Tramwaj do nieba
• 1961 — Літак із Будапешта / Samolot z Budapesztu
• 1962 — Студенти / Studenci
• 1966 — Смерть провінціала / Śmierć prowincjała
• 1966 — Подумай / Przemyśl.
• 1966 — Марія Домбровська / Maria Dąbrowska.
• 1967 — Комп'ютери / Komputery.
• 1967 — Обличчям в обличчя / Twarzą w twarz.
• 1968 — Кшиштоф Пендерецький / Krzysztof Penderecki. Приз Національного фестивалю короткометражних фільмів у Кракові '68, приз «Срібний голуб» Міжнародного кінофестивалю в Лейпцигу '69
• 1968 — Залік / Zaliczenie.
• 1969 — Структура кристалу / Struktura kryształu (в радянському прокаті «Размышление»). Приз «Срібний кондор» за сценарій і приз за найкращий дебют на Міжнародному кінофестивалі в Мар Дель Платі '70, приз Міжнародному кінофестивалі в Вал'ядоліде '70, приз польської кінокритики «Варшавська Сирена» '70, спец. приз журі на Міжнародному кінофестивалі в Панамі ’70, приз Міжнародного кінофестивалю в Коломбо '70.
• 1970: — Сімейне життя / Życie rodzinne Приз «Срібний Гуґо» Міжнародному кінофестивалі в Чикаго '72, приз «Золоте гроно» Літнього кінофестивалю в Лагові '72
• 1970 — Гори в сутінках / Góry w zmierzchu. Приз «Трофей народів» Міжнародного кінофестивалю в Тренто '73
• 1971 — За стіною / Za scianą. Приз на Міжнародному кінофестивалі в Сан-Ремо '71, приз Комітету Радіо та Телебачення '72.
• 1971 — Роль / Rola / Die Rolle, ФРН.
• 1972 — Гіпотеза / Hipoteza.
• 1973 — Ілюмінація / Iluminacja. Гран-прі, приз екуменічного журі Міжнародного кінофестивалю в Локарно '73, Золота медаль Міжнародного кінофестивалю в Фігуеро-де-Фоз '75, премія польської кінокритики «Варшавска Сирена» '74, призи Кінозустрічей у Кошаліні «Молодь і кіно» '74 та Національного кінофестивалю в Ґданську '75.
• 1974 — Вбивство в Катамаунті / Morderstwo w Catamount, США — ФРН.
• 1975 — Квартальний звіт / Bilans kwartalny. Приз на Міжнародному кінофестивалі в Західному Берліні '75.
• 1975 — Нічне чергування / Nachtdienst, спільно з Е.Жебровським, ФРН.
• 1976 — Захисні кольори / Barwy ochronne. Приз «Золотий козеріг» на Міжнародному кінофестивалі в Тегерані '77, Гран-прі Національного кінофестивалю в Ґданську '77
• 1977 — Честь Бриґіти / Brigitte Horney, ФРН.
• 1977 — Лекція з анатомії / Lekcja anatomii / Anatomische Stunde, ФРН.
• 1977 — Будинок жінок / Haus der Frauen, ФРН.
• 1977 — Лютославський, Пендерецький, Берд / Lutosławski, Penderecki, Baird.
• 1978 — Спіраль / Spirala. Приз на Міжнародному кінофестивалі в Панамі '79, диплом екуменічного жури на Міжнародному кінофестивалі в Каннах '78, приз журналістів Національного кінофестивалю в Ґданську '78
• 1979 — Дороги вночі / Drogi wsrod nocy / Wege in der Nacht, ФРН.
• 1980 — Константа / Constans. Призи на Міжнародному кінофестивалі в Каннах '80 і Панамі '81 та Національного кінофестивалю в Ґданську '80.
• 1980 — Контракт / Kontrakt. Диплом Венеційського кінофестивалю '80.
• 1980 — Мій Краків / Mój Kraków / Mein Krakau, ФРН.
• 1981 — Спокуса / Versuchung, ФРН — Франція — Швейцарія.
• 1981 З далекої країни: Папа Іван-Павло II / Z dalekiego kraju / Da un paese lontano: Papa Giovanni Paolo II / From a Far Country: Pope John Paul II, Італія — Велика Британія.
• 1982 — Імператив / Imperatyw / Imperative, ФРН Франція. Приз на Венеційському кінофестивалі '82.
• 1982 — Ватикан — столиця культури, Італія.
• 1982 — Недоступна / Niedostępna/ Unerreichbare, ФРН.
• 1983 — Синьобородий / Sinobrody / Blaubart, ФРН — Швейцарія.
• 1984 — Рік спокійного сонця / Rok spokojnego słońca / A Year of the Quiet Sun, Польща — Західний Берлін — США. Приз Венеційського кінофестивалю '84
• 1985 — Парадигма / Paradygmat, ФРН.
• 1988 — Де б не був…/ Gdzieskolwiek jest, jeśliś jest… / Wherever You Are…, Польща — ФРН.
• 1988 — Заможність / Stan posiadania. Гран-прі на Міжнародному кінофестивалі в Страсбурзі '90.
• 1990 — Довга розмова з птахом / Długa rozmowa z ptakiem / Das lange Gesprech mit dem Vogel.
• 1990 — Наполеон, Марія Валевска / Napoleon, Maria Walewska, телесеріал.
• 1991 — Життя за життя: Максиміліан Кольбе / Życie za życie / Life for Life: Maximilian Kolbe, Польща — Західний Берлін.
• 1991 — Сьогоднішня Росія / Rosja dzisiejsza, ФРН — Франція — Росія — Польща.
• 1992 — Дотик руки / Dotknięcie ręki, Польща — Велика Британія.
• 1995 — Чвал / Cwał.
• 1996–2000 — Недільні оповідки / Opowiesci weekendowe, цикл фільмів для телебачення.
• 1996 — Чарівність / Urok wszeteczny (з циклу «Недільні оповідки»).
• 1996 — Слабка віра / Słaba wiara (з циклу «Недільні оповідки»).
• 1996 — Неписані закони / Niepisane prawa (з циклу «Недільні оповідки»).
• 1996 — Жіноча справа / Damski interes (з циклу «Недільні оповідки»).
• 1997 — Душа співає / Dusza śpiewa (з циклу «Недільні оповідки»).
• 1997 — Брат нашого Бога / Brat naszego Boga.
• 1997 — Останнє коло / Ostatni Krąg (з циклу «Недільні оповідки»).
• 1997 — Лінія затримки / Linia opóźniająca (з циклу «Недільні оповідки»).
• 2000 — Приховані скарби / Skarby ukryte (з циклу «Недільні оповідки»).
• 2000 — Життя як смертельна хвороба, що передається статевим шляхом / Życie jako smiertelna choroba przenoszona drogą płciową. Гран-прі XXII Московського міжнародного кінофестивалю — Золотий Святий Георгій.
• 2002 — Доповнення / Suplement.
• 2005 — Персона нон грата / Persona non grata.
• 2005 — Солідарність, Солідарність… / Solidarność, Solidarność…
• 2007 — Чорне сонце / Il Sole Nero.
• 2008 — Серце на долоні / Serce na dłoni.
• 2018 — Ефір / Eter

Нагороди

• Лауреат Каннського кінофестивалю в номінації «Режисер» (1980)
• Спеціальный приз Венеційського кінофестивалю (1982)
• Головний приз Венеційського кінофестивалю (1984)
• Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (2009)^[10]
• Міжнародна премія «Балтийская звезда» (2009)
• Лауреат Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» (2016).^[11]

Примітки

1. «Поляки образилися на Кшиштофа Зануссі за вінницьку повію» Gazeta.ua. 13.04.2009
2. Кампиносская пуща — места Кшиштофа Занусси
3. Кшиштоф Зануссі: «Я ненавиджу комунізм, проте не можу ненавидіти людей»
4. Зануссі пропонує українцям попрощатися із «совком»
5. Зірка «Іронії долі» Барбара Брильська підтримала українців / [[ТСН]], 20 березня 2014. Архів оригіналу за 4 червня 2014. Процитовано 9 червня 2014.
6. Узник Кремля. Все, что необходимо знать о деле Сенцова // ТСН
7. На Львівщину на знімання знову завітав всесвітньо відомий кінорежисер Кшиштоф Зануссі (фото, відео). ТСН.ua (укр.). 13 вересня 2021. Процитовано 10 червня 2024.
8. «Я теж пережив війну»: польський режисер прихистив у своєму домі шість українських сімей
9. Кшиштоф Зануссі: За якусь мить ця війна може бути всюди
10. Указ Президента України № 233/2009 «Про нагородження К.Зануссі орденом князя Ярослава Мудрого». Архів оригіналу за 19 травня 2011. Процитовано 13 квітня 2011.
11. Названо лауреатів Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» за 2016 рік. Жінка-УКРАЇНКА. 22 серпня 2016. Архів оригіналу за 12 листопада 2016.

Посилання

• Час Зануссі
• «Persona Grata» Український тиждень. № 40(153) 1-7 жовтня 2010 р. [Архівовано 12 грудня 2011 у Wayback Machine.]
• Серце на долоні Український тиждень. 16 серпня 2011 р. [Архівовано 11 грудня 2011 у Wayback Machine.]

• Кшиштоф Зануссі: «Головне в кіно — це подія». Інтерв'ю напередодні 76-річчя режисера сайту KinoUkraine.com. [Архівовано 25 грудня 2016 у Wayback Machine.]

Біографії   Польща   Кінематограф